Постанова № 52086004, 23.09.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року о/об 15 год. 05хвСправа № 808/3861/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

(паспорт НОМЕР_3);

представника позивача - ОСОБА_2

(довіреність №б/н від 24.07.15);

представника відповідача - ОСОБА_3

(довіреність №308/08-30-10-024 від 12.01.15), -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №122-17 від 18 червня 2015 року Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 03 липня 2015 року від ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення без зазначення дати та номеру податковим повідомленням рішенням позивачу була визначена сума податкового зобов'язання за платежем-транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. Позивач не погоджується з такими діями податкового органу, оскільки згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Mitsubishi Pajero, державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, а відтак використовується вже 7 років і, не підпадає під об'єкт оподаткування, передбачений статтею 267 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні 23 вересня 2015 року позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх у повному.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях вх.№42339 від 23 вересня 2015 року відповідно до яких зазначає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки листом від 12 серпня 2015 року № 18321/10/08-30-17-04-19 було відкликано податкове повідомлення - рішення №122-17 від 18 червня 2015 року з транспортного податку на суму 25000 грн. Також зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 122-17 від 18 червня 2015 року не створює для позивача жодних юридичних наслідків, оскільки не змінює обсягу його прав та обов'язків, так як вони на даний час являються відкликаними, а відтак не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду.

В судовому засіданні 23 вересня 2015 року представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 23 вересня 2015 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Так, 23 червня 2015 року Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на адресу позивача направлено податкове повідомлення-рішення №122-17 від 18 червня 2015 року, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

ОСОБА_1 не погоджуючись з такими діями податкового органу звернувся із позовом до суду.

12 серпня 2015 року Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на адресу позивача направлений лист відповідно до якого податкове повідомлення-рішення №122-17 від 18 червня 2015 року, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. вважається відкликаним.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає податкове повідомлення-рішення, необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року.

Так, за визначенням підпункту 267.2.1 пункту 268.2 статті 268 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

За правилами підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Отже, підсумовуючи вищезазначене, суд звертає увагу на те, що для винесення податкового повідомлення-рішення податковим органом стосовно платника транспортного податку, необхідно враховувати такі критерії, як легковий автомобіль використовується до 5 років і має об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до підпункту 124 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України новий транспортний засіб - транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію.

Підпункт 14.1.251 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Так, відповідно до матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що транспортний засіб Марка: MITSUBISHI; Модель: PAJERO; Номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5; Колір: чорний; державний номер НОМЕР_2 вперше був зареєстрований на території України (як новий) 18 грудня 2008 року, що підтверджується довідкою №1/17-954 від 28 серпня 2015 року з центру №2 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Запоріжжя ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області.

Тобто суд, звертає увагу на те, що оскільки транспортний засіб зареєстрований на території України 18 грудня 2008 року то на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, транспортний засіб Марка: MITSUBISHI; Модель: PAJERO використовувався на території України понад шість років.

Отже при винесенні податкового повідомлення-рішення №122-17 від 18 червня 2015 року Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області порушено вимоги статті 267 Податкового кодексу України та безпідставно нараховано ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Що стосується посилань відповідача на те, податкове повідомлення-рішення №122-17 від 18 червня 2015 року є відкликаним та не можу бути предметом спору, суд зазначає наступне.

Процедура відкликання податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги регулює статті 60 Податкового кодексу України.

Податковий кодекс України надає вичерпний перелік обставин коли податкове повідомлення рішення може вважатися відкликаним.

Так, пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

В судовому засіданні представник податкового органу вказує на те, що податкове повідомлення-рішення №122-17 від 18 червня 2015 року є відкликаним листом від 12 серпня 2015 року № 18321/10/08-30-17-04-19 посилаючись на підпункт 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України.

Однак, суд звертає увагу відповідача на те, що підпункт 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України встановлює факт відкликання податкового повідомлення - рішення тільки у випадку його скасування контролюючим органом.

Разом з тим, податковий орган в своїх запереченнях наголошує на тому, що податкове повідомлення-рішення №122-17 від 18 червня 2015 року відкликане листом, а не скасоване.

Податковим органом не надано до суду доказів того, що податкове повідомлення-рішення №122-17 від 18 червня 2015 року є скасованим, як підставу відкликання такого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому податкове повідомлення-рішення №122-17 від 18 червня 2015 року, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. слід скасувати.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №122-17 від 18 червня 2015 року Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок) стягнути з Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов