Постанова № 52085743, 28.09.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 р. Справа № 805/3515/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративний позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 16 056,74 грн, мотивуючи вимоги тим, що у відповідача існує заборгованість з орендної плати за землю, яка виникла внаслідок несплати узгодженого податкового зобовязання з податку. На момент звернення до суду податкове зобовязання відповідачем не сплачено, у звязку з чим просить стягнути вказану заборгованість в судовому порядку.

18.09.15 року через відділ діловодства та документообігу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у звязку з тим, що станом на 28.09.15 року заборгованість з орендної плати за землю складає 13 362,32 грн., з яких заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 11 926,61 грн та пеня 1435,71 грн. у звязку з чим просять стягнути вказану заборгованість з розрахункових рахунків відповідача.

Представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження, просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням уточненої позовної заяви.

Відповідач до судового засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань до суду про відкладання розгляду справи не надходило.

З урахуванням ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Позивач, Маріупольська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, яка в даних правовідносинах реалізує надані їй Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, вул. М. Гонди, буд.20, Іллічівський район, м. Маріуполь Донецька область, 87531) пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації з 29.05.1996 року, зазначене вбачається з Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(а.с.5-6).

03.06.1996 року, як платник податків, ФОП ОСОБА_1 взято на податковий облік у № П163.

18.05.2007 року між Маріупольською міською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений Договір оренди земельної ділянки зі сплатою 2% від грошової оцінки земельної ділянки за рік(а.с.12-14)

Згідно додаткового договору від 05.08.2008 року орендна плата за землю сплачується у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки за рік(а.с.17)

Відповідачем до податкового органу було подано податкові декларації з плати за землю №9021429630 від 23.02.2015 року, у відповідності до якої визначено щомісячну суму орендної плати за землю на рік у розмірі 4167,60 грн. Термін сплати до 30 числа кожного місяця поточного року(а.с.18-19)

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, встановлений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі- ПК України).

Згідно ст. 269 ПК України, платники земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

У відповідності до ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до вимог ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 286.2. статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Відповідачем належним чином не сплачується орендна плата, у відповідності до ст. 129 ПК України на суму несплаченого податкового боргу нарахована пеня в сумі 1435,71 грн.

Зі облікової картки вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати з фізичних осіб та станом на 28.09.2015 року податковий борг складає 13 362,32 грн, з яких недоїмка 11926,61 грн, пеня 1435,71 грн (а.с.40-45).

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

02.12.2014 року Маріупольською обєднаною держаною податковою інспекцією була сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми Ф № 5931-25,яка бла отримана відповідачем 24.12.2014 року (а.с.11)

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкову вимогу відкликаною, визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з орендної плати з фізичних осіб та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на зазначене суд вважає, що позовні вимоги Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, вул. М. Гонди, буд.20, Іллічівський район, м. Маріуполь Донецька область, 87531) на користь місцевого бюджету заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 13 362 (тринадцять тисяч триста шістдесят дві) грн. 32 грн. на р/р 33212815700053, код платежу: 18010900, отримувач: Марійп.УК/Іллічів.р-н./18010900, код отримувача: 3798721, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО одержувача: 834016.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.