Постанова № 5208520, 12.09.2007, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" вересня 2007 р.Справа №2/5805-А

За позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому

до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 326грн.86коп.

Суддя Т.В. Дячук, секретар судового засідання Будзинська В.Г.

Представники :

Від позивача - Гарасимова Л.Я. - представник по довіреності №14642/12 від 06.08.2007р.

Від відповідача не зявився

Суть спору : Позивач просить суд стягнути з відповідача 326грн.86коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи наданими в матеріали справи доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, заперечення на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив та повноважного представника в засідання суду не направив. Згідно поштового повідомлення №2278566 ухвалу №2/5805-А від 30.08.2007р. представник відповідача отримав 05.09.2007р.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Приватний підприємець ОСОБА_1 м. Хмельницький відповідно до п.1 ст. 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” є страхувальником і як страхувальник набуває статусу платника страхових внесків з дня його реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду (п. 3 ст. 15 Закону).

Відповідно до ч.2 п.6 ст. 17 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” відповідач як платник страхових внесків зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно до поданого відповідачем до Пенсійного фонду України розрахунку суми страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за 2006 рік, останнім нараховано 94 грн.92 коп. страхових внесків. Відповідачем було сплачено 88грн.24 коп. Залишок несплаченої суми склав 6грн.68коп. Управлінням Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому відповідно до п.п.2 п.8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" п.п.5.3.2 п.5.3 Інструкції на підставі поданого розрахунку за 2006 рік проведено розрахунок суми доплати до мінімального розміру страхових внесків за кожний місяць, у якому субєкт підприємницької діяльності одержав дохід від підприємницької, діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в розмірі 366 грн.18 коп., про що складено відповідний акт від 09.01.2007р., який підписано відповідачем без заперечень. Проте, відповідачем сплачено лише 46 грн.00коп.

В звязку з цим, станом на 20.07.2007р. за ПП ОСОБА_1 м. Хмельницький склався борг по страховим внесках на обовязкове державне пенсійне страхування у сумі 326грн.86коп. за 2006 року., що підтверджується картками особового рахунку відповідача, розрахунком суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2006р. та актом розрахунку суми доплати до мінімального розміру страхового внеску від 09.01.2007р..

Позивачем, відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, виставлена відповідачу вимога №Ф-603 від 05.04.2007р. про сплату недоїмки по страхових внесках у сумі 349грн.86коп.

Відповідачем на день подання позову до суду заборгованість по страхових внесках не погашена. У звязку з цим позивачем подано позов.

Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, судом до уваги

приймається наступне:

Відповідно ст. 1 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно п. 1 ст. 14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно ст.2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ від 09.07.03р. Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Частина 1 п.7 ст. 64 Закону визначає, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Згідно ч.1 ст.19 та п.п.2 п.8 Прикінцевих положень Закону фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, що оподатковуються за загальною системою оподаткування, сплачують страхові внески із суми доходу ( прибутку), отриманої від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в межах максимальної величини, з якої справляються страхові внески, але не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до п.4.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України( затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р.№21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. №64/8663 з змінами та доповненнями) розмір мінімального страхового внеску становить 31,8 відсотки мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків.

Згідно п.п.5.3.1 п. 5.3 вказаної Інструкції передбачено, що визначення сум страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних у річних розрахунках; даних у розрахунку авансових сум страхових внесків.

Страхові внески платники, крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності , якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада - авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску , обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності (п.п.5.3.2 Інструкції).

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 31,8 відсотки ( абз.2 п.п.5.3.2 п.5.3 Інструкції).

Згідно ст. 106 зазначеного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 326грн.86коп. задоволити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому (м. Хмельницький, вул. Театральна,12, код 01526313) 326грн.86коп. (триста двадцять шість гривень 86 коп.) заборгованості по страхових внесках.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяТ.В. Дячук

Віддрук. прим. :

- до справи,

- позивачу,

- відповідачу.