Постанова № 52084998, 20.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р. Справа № 804/13685/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсплав» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсплав» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податкової декларації ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2014 року;

- скасувати рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №14144/10/18.2-20 від 11.08.2014 року про невизнання податкової декларації ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за звітній (податковий) період липень 2014 року;

- зобов'язати ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за звітній (податковий) період липень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 08.08.2014 року;

- зобов'язати ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за звітній (податковий) період липень 2014 року в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «Інтерсплав»;

- зобов'язати ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що відповідачем було прийняте рішення про неприйняття податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсплав» за липень 2014 року на підставі того, що 25.10.2013 року свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Інтерсплав» було анульовано. Позивач вважає оскаржуване рішення про неприйняття податкової декларації ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за липень 2014 року є таким, що спрямоване на порушення прав та охоронюваних інтересів позивача, оскільки статтею 48 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких податкова декларація не вважається податковою звітністю, за якою не передбачено такої підстави як анулювання реєстрації платника податку. Крім того, позивач зазначає, що рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ скасовано у судовому порядку. З огляду на викладене, позивач вважає дії щодо неприйняття декларації та оскаржуване рішення про неприйняття податкової декларації ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за липень 2014 року протиправними та таким, що не відповідають вимогам законодавства.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що у зв'язку з тим, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Інтерсплав» було анульовано 25.10.2013 року, на дату подання податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року ТОВ «Інтерсплав» не було поновлено в статусі платника ПДВ, зазначена декларація не вважається податковою, про що товариство було повідомлено листом. У письмових поясненнях відповідач зазначив, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015р. у справі №804/14668/13-а скасовано рішення відповідача про анулювання свідоцтва платника ПДВ №23 від 25.10.2013р., що було підставою для невизнання звітності позивача за липень 2014р. та на виконання вимог п.5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіна України №1130 від 14.11.2014р., зареєстрованого у Мін'юсті України 17.11.2014р. №1456/26233 відповідачем копії судових рішень направлено до Державної фіскальної служби України у зв'язку з чим, як на час подачі декларації за липень 2014р., так і на даний час підприємство позивача не є платником ПДВ, а тому визнати декларацію податковою не є можливим.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2014р. провадження по даній справі було зупинено, та ухвалою суду від 27.04.2015р. - поновлено.

Представник позивача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 20.05.2015р. відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсплав» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області.

01.08.2014 року ТОВ «Інтерсплав» було надіслано засобами поштового зв'язку на адресу ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року разом із додатками, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та квитанцією, копії яких наявні в матеріалах справи.

Вказана декларація отримана відповідачем 08.08.2014р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідачем на адресу позивача направлено лист «Про надання податкової звітності» №14144/10/18.2-20 від 11.08.2014 року, у якому зазначено, що у зв'язку з позбавленням ТОВ «Інтерсплав» статусу платника податку на додану вартість згідно рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ №23 від 25.10.2013 року, податкова звітність із податку на додану вартість за липень 2014 року, не вважається податковою декларацією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року по справі № 804/14688/13-а було частково задоволено адміністративний позов ТОВ ТОВ «Інтерсплав» до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 25.10.2013 року за №23, зобов'язання вчинити певні дії, а саме: визнано протиправними та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 23 від 25.10.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсплав»; поновлено товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсплав» у реєстрі платників податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року по справі № 804/14688/13-а скасовано в частині поновлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсплав» у реєстрі платників податку на додану вартість, у задоволенні цієї частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсплав» відмовлено, в решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року по справі № 804/14688/13-а залишено без змін.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Відповідно до положень п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

У відповідності до п.48.1, п.48.3, п.48.4 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п.49.8, п.49.9 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом.

У п.49.10 ст. 49 Податкового кодексу України вказано, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (пп.49.11 ст.49 Податкового кодексу України).

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що підставою для відмови контролюючого органу визнати податкову декларацію як податкову звітність є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку органом доходів та зборів.

Відповідно до положень пп. 4.14 п. 4 Методичних рекомендацій у разі подання платником податків до органу ДПС податкової декларації (у тому числі надісланої поштою або засобами електронного зв'язку), заповненої з порушеннями пп. 48.3 - 48.4 ст. 48 Кодексу, такий орган ДПС зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення (у разі подання в електронному вигляді платнику надсилається квитанція) про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (Додаток 6 до Методичних рекомендацій) та в силу положень п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України така декларація вважається неподаною.

Судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2014 року містить всі необхідні реквізити передбачені пунктами 48.3, 48.4 статті 48 ПК України.

Згідно листа «Про надання податкової звітності» №14144/10/18.2-20 від 11.08.2014 року, відповідач зазначив, що у зв'язку з позбавленням ТОВ «Інтерсплав» статусу платника податку на додану вартість згідно рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ №23 від 25.10.2013 року, податкова звітність із податку на додану вартість за липень 2014 року, не вважається податковою декларацією.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2014р. у справі №804/14688/13-а, яка набрала законної сили 26.02.2015р., було визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Красногвардійському районі № 23 від 25.10.2013р. про анулювання реєстрації платника ПДВ - позивача, що було підставою для відмови позивачеві у невизнанні даної податкової декларації за липень 2014р.

Згідно частини 5 статті 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п.3 Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. №1172/11/13-10 у разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Отже, враховуючи, що вищенаведеним судовим рішенням скасовано рішення податкової інспекції про анулювання свідоцтва платника ПДВ, дата реєстрації платника ПДВ не змінюється.

Таким чином суд зазначає, що відповідач під час складання листа №14144/10/18.2-20 від 11.08.2014р. діяв не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, і тим самим порушив п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Дана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року за № 1503/12/13-12.

Суд приходить до висновку, що належним способом захисту та відновлення порушеного права позивача з боку суб'єкта владних повноважень у даних правовідносинах буде визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання податковою декларації за липень 2014р. та скасування рішення відповідача, оформленого листом від 11.08.2014р. з визнанням податкової декларації позивача з ПДВ за липень 2014р. поданою у день фактичного отримання її податковим органом, тобто 08.08.2014р.

В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов'язати відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації позивача з ПДВ за звітний (податковий) період липень 2014р. в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача з огляду на те, що зазначені позовні вимоги направлені на захист права та інтересу позивача на майбутнє та можуть бути предметом судового розгляду лише у разі не відображення таких показників податкової звітності позивача за спірний період за спірною податковою декларацією після набрання зазначеним судовим рішенням законної сили, тоді як згідно до вимог ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено захист уже порушених прав та інтересів.

Також, судом не можуть бути прийняті до уваги доводи представника відповідача, викладені у письмових поясненнях щодо неможливості визнати декларації з ПДВ за липень 2014р. податковою, так як вживаються заходи по поновленню позивача в реєстрі платника ПДВ з огляду на те, що згідно до п.5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіна України №1130 від 14.11.2014р., зареєстрованого у Мін'юсті України 17.11.2014р. №1456/26233 після скасування в судовому порядку рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням того, що дата реєстрації платника ПДВ не змінюється, а, отже, станом на дату подання позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2014р. (08.08.2014р.) позивач був зареєстрований платником ПДВ.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі суд зазначає наступне.

Положеннями статті 267 КАС України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Відповідно до положень зазначеної статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту або у разі його ненадходження у встановлений строк суд може постановити окрему ухвалу.

Особа, яка бере участь у справі, може звернутися до суду із заявою про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення в будь-який час після проголошення постанови. Така заява (клопотання) передається судді, який розглядав справу і розглядається в межах того ж самого провадження. У цьому випадку строк для надання звіту встановлюється ухвалою суду.

Проте, у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення судом строку для виконання судового рішення та зобов'язання подання звіту є правом, а не обов'язком суду та не може бути обрано позивачем одним із способів захисту порушеного права.

Таким чином, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов'язання податкову інспекцію у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення, оскільки відповідно до статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими у частині визнання протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2014 року; скасування рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №14144/10/18.2-20 від 11.08.2014 року про невизнання податкової декларації ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за звітній (податковий) період липень 2014 року; зобов'язання ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська прийняти податкову декларацію ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за звітній (податковий) період липень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 08.08.2014 року та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсплав» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податкової декларації ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2014 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №14144/10/18.2-20 від 11.08.2014 року про невизнання податкової декларації ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за звітній (податковий) період липень 2014 року.

Зобов'язати ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію ТОВ «Інтерсплав» з податку на додану вартість за звітній (податковий) період липень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 08.08.2014 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова