Ухвала суду № 52084180, 01.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/13941/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Яровенко Н.О. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Новак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної автомобільної інспекції України Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, інспектора ДПС роти ДПС УДАІ м. Вінниця прапорщика міліції Александрука Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної автомобільної інспекції України Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, інспектора ДПС роти ДПС УДАІ м. Вінниця прапорщика міліції Александрука Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 866244 від 02 червня 2015 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року адміністративний позов повернуто позивачу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 липня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання позивачем ухвали.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції звернув увагу на порушення позивачем вимог частини третьої статті 106 КАС України, а саме: не додано до адміністративного позову документу на підтвердження сплати судового збору, та частини другої статті 106 КАС України - надано до суду нечіткі копії протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, що унеможливлюють встановити зміст таких документів.

З апеляційної скарги вбачається, що зазначена копія ухвали судді від 20.07.2015 позивачем отримана 11 серпня 2015 року.

На виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 20.07.2015, 14.08.2015 позивачем за допомогою засобів поштового зв'язку подано до суду супровідний лист з відповідними документами про усунення недоліків.

Приймаючи ухвалу від 14.08.2015 про повернення позовної заяви позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки позовної заяви станом на 14.08.2015 позивачем не усунуті.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини третьої ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою (частина перша ст. 108 КАС України).

Натомість, залишаючи адміністративний позов без руху, судом першої інстанції не враховано, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Так, відповідно до частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Однак, Законом України «Про судовий збір» №3674-VI, який набрав чинності 1 листопада 2011 року, такі особи не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір»» №2 від 23.01.2015 припис частини четвертої статті 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону №3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 частина третя ст. 10 Закону № 3674-VI).

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір.

Однак, судом першої інстанції не було враховано вказані норми чинного законодавства України.

Крім того, залишаючи адміністративний позов без руху, судом першої інстанції висунуто вимоги щодо надання документів з чітким відображенням тексту.

Частиною другою статті 106 КАС України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009, в ухвалі повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення, але не більше 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.

Водночас, за приписами частини четвертої ст. 11 КАС України, судом вживаються передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи (частина друга ст. 69 КАС України).

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Тобто, докази, що на думку суду першої інстанції підлягають заміні на інші з більш чітким зображенням, повинні витребовуватись при розгляді справи по суті. При цьому, судом першої інстанції повинні враховуватися положення ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист.

Однак, вказані норми чинного законодавства також не були враховані судом першої інстанції при винесенні ухвали від 20.07.2015 про залишення без руху.

Відтак, залишення судом першої інстанції адміністративного позову без руху, у зв'язку з необхідністю надання документу про сплату судового збору та копій протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності з чітким відображенням тексту, є невірним.

Крім того, як вбачається з апеляційної скарги, ухвала від 20.07.2015 позивачем отримана 11 серпня 2015 року, а 14 серпня 2015 року позивач подав до Дніпровського районного суду м. Києва за допомогою засобів поштового зв'язку супровідний лист з відповідними документами про усунення недоліків.

Відтак, повернення судом першої інстанції адміністративного позову, у зв'язку з неусуненням позивачем недоліків станом на 14 серпня 2015 року, є хибним та таким, що обмежує позивача у доступі до правосуддя.

Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 199, п. 4 частини першої ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року й направленні справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 199, 204, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року - скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної автомобільної інспекції України Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, інспектора ДПС роти ДПС УДАІ м. Вінниця прапорщика міліції Александрука Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови - направити до Дніпровського районного суду міста Києва для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та не підлягає оскарженню як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.