Ухвала суду № 52083454, 24.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 рокусправа № П/811/409/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Парокінного І.А. (довіреність від 09 березня 2015 року),

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград», Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року

у справі № П/811/409/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 вересня 2014 року № 0000612204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2220,00 грн., № 0000602204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 186283,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2014 року № 0000612204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2220,00 грн. (за основним платежем - 1776,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 444,00 грн.); № 0000602204 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 137323,00 грн. (за основним платежем - 109859,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 27465,00 грн.). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.

Представник Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією, на підставі наказу від 29 серпня 2014 року № 1613, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з приватним підприємством «Артсіті» за грудень 2012 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Промі Лайт» за квітень 2014 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Альянс» за січень 2014 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Торгінвест-Дніпро» за березень 2014 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-ТК» за травень 2014 року, за результатами якої складено акт від 11 вересня 2014 року № 36/11-23-22-04/34894866.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в розмірі 149026,00 грн.; пунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету за 4 квартал 2012 року на суму 1776,00 грн.

На підставі акту перевірки від 11 вересня 2014 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2014 року № 0000602204, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 186283,00 грн., в тому числі 149026,00 грн. за основним платежем та 37257,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000612204, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2200,00 грн., в тому числі 1776,00 грн. за основним платежем та 444,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

За приписами статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу, а також дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу зазначених норм убачається, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та витрат є фактичне здійснення господарської операції платником податків та пов'язаність такої операції з його господарською діяльністю. При цьому, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» за КВЕД є, зокрема, будівництво інших споруд (42.99); інші спеціалізовані будівельні роботи, (43.99); оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) (41.20). У власності позивача перебуває земельна ділянка та цілісний комплекс будівель за адресою: проспект Правди, 1, м. Кіровоград.

03 березня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгінвест-Дніпро» укладено договір підряду б/н, за умовами якого контрагентом здійснено ремонтні роботи на території та будівлі замовника. Виконання умов договору підтверджується податковою накладною, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в на суму 237000,00 грн. (із них ПДВ - 39500,00 грн.). Частковий розрахунок за виконані роботи товариство з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» здійснювало у безготівковій формі, що підтверджується відомостями по рахунку та платіжними дорученнями.

Також, у перевіряємий період товариство з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» уклало договір з товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-ТК» від 05 травня 2014 року щодо поставки будівельних матеріалів в асортименті, визначеному видатковими накладними (бордюр дорожній, пісок, бетон, леноліум, дошка обрізна, ін.). Факт виконання умов договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актом списання на суму 238000,00 грн. (із них ПДВ - 39666,68 грн.). оплата за товар здійснена у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Судом першої інстанції встановлено, що придбаний товар доставлявся до місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» силами контрагента, у зв'язку з чим у позивача відсутні документи, які засвідчили б факт транспортування товару.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та самі по собі не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів; відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту покупця.

При цьому слід зазначити, що відсутність товарно-транспортних накладних не може бути єдиною та вирішальною підставою для сумніву в реальності вчинених правочинів.

03 січня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» та товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Альянс» укладено договір підряду, за умовами якого контрагентом виконані ремонтні роботи на території та будівлі замовника. Факт виконання робіт за вищезазначеним договором підтверджується податковою накладною, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в на суму 174000,00 грн. (із них ПДВ - 29000,00 грн.). Частковий розрахунок за виконані роботи здійснено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Також, між позивачем та приватним підприємством «Артсіті» укладено договір виконання будівельних робіт від 20 червня 2012 року, за змістом якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати обумовлений перелік будівельних робіт з власних матеріалів. Факт виконання робіт за договором підтверджується податковими накладними, актами прийому-передачі виконаних робіт, рахунками, довідками про вартість виконаних будівельних робіт на суму 10151,30 грн. (із них ПДВ - 1691,88 грн.). Позивач частково розрахувався за виконані роботи, відобразивши відповідні суми кредиторської заборгованості у бухгалтерському обліку.

Як убачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» надано первинні документи, якими оформлені господарські операції та дійсно підтверджується реальність вчинених правочинів з контрагентами приватним підприємством «Артсіті», товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Альянс», товариством з обмеженою відповідальністю «Торгінвест-Дніпро», товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-ТК» та використання їх наслідків у власній господарській діяльності.

Таким чином, позивач належними та достовірними доказами підтвердив своє право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за взаємовідносинами з приватним підприємством «Артсіті», товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Альянс», товариством з обмеженою відповідальністю «Торгінвест-Дніпро», товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-ТК» та віднесення відповідних сум до витрат за взаємовідносинами з приватним підприємством «Артсіті».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Посилання податкового органу на докази, здобуті у рамках перевірок контрагентів позивача, щодо здійснення ними фіктивної підприємницької діяльності не доводить обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 11 вересня 2014 року № 36/11-23-22-04/34894866, оскільки вони не спростовують дійсність укладених товариством з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» з контрагентами правочинів щодо поставки товару і надання послуг, та не може вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.

Щодо взаємовідносин товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» з товариством з обмеженою відповідальністю «Промі Лайт» судом встановлено наступне.

Так, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Промі Лайт» (виконавець) укладено договір від 01 квітня 2014 року про надання інформаційних (консультаційних) послуг. На підставі зазначеного договору позивачем та його контрагентом підписані акти про приймання-передачу наданих послуг, виписані податкові накладні. Позивачем частково оплачені послуги за даним договором, що підтверджується платіжним дорученням. Вартість послуг склала 235000,00 грн. (із них ПДВ - 39166,67 грн.).

Разом з тим, наявність у позивача належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Зі змісту договору від 01 квітня 2014 року убачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Промі Лайт» взяло на себе зобов'язання інформувати (консультувати) позивача щодо аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, основних цінових характеристик оренди, розробки плану поліпшення фінансово-господарської діяльності оренди, ціни об'єкта, методів ціноутворення, економічного механізму оренди нерухомості, оренди комерційних приміщень, методики розрахунку орендної плати, видів і форм орендних платежів, порядку надання дозволу на розміщення малих архітектурних форм, правил експлуатації малих архітектурних форм та технологічної безпеки. При цьому, договором передбачена усна форма надання співробітникам замовника консультацій, висновків та рекомендацій.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинними документами визнаються документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції та які повинні мати, зокрема, такі обов'язкові реквізити як обсяг господарської операції, одиниці її виміру.

Разом з тим, у наявних в матеріалах справи актах приймання-передачі наданих послуг не містять необхідних даних про зміст і обсяг цих господарських операцій, згідно яких можливо зробити висновок щодо реального виконання цих робіт, їх складових та фактичної вартості.

Так, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено обов'язкові реквізити первинних документів, якими, в даному випадку і є акти здачі-прийняття виконаних робіт та податкові накладні і які, згідно наведеної норми Закону, зокрема, повинні містити відомості щодо змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції тощо.

Відсутність відомостей про повний зміст і обсяг господарських операцій за договором з товариством з обмеженою відповідальністю «Промі Лайт» в первинних документах, складених згідно цим договором, а також не надання позивачем інших документів, які б розкривали це питання, в своїй сукупності не дають можливості стверджувати, що ці господарські операції є реальними.

Відтак, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за взаємовідносинами з товариством з обмеженою відповідальністю «Промі Лайт».

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що відповідачем правомірно збільшено позивачу суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 48959,00 грн., в тому числі 39167,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні санкції на суму 9792,00 грн. за взаємовідносинами з товариством з обмеженою відповідальністю «Промі Лайт», у зв'язку з чим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000602204 в цій частині є правомірним.

При цьому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог та визнання протиправними і скасування оскаржуваних повідомлень-рішень в частині нарахованих позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток за взаємовідносинами товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» з контрагентами приватним підприємством «Артсіті», товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Альянс», товариством з обмеженою відповідальністю «Торгінвест-Дніпро», товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-ТК».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград», Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим