Постанова № 52083013, 05.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. Справа№ 910/4798/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Баляба О.В., довіреність № б/н від 17.06.2015;

від першого відповідача - представник не прибув;

від другого відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Гижко О.Л., довіреність № 010-01/5572 від 14.08.2013;

від третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Одесторг" - Рудик І.В., довіреність № б/н від 27.07.2015,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Групп" на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі № 910/4798/15-г (суддя Любченко М.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Групп" до державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та товариства з обмеженою відповідальністю "Одесторг", про визнання недійсними результатів аукціону та протоколу проведення електронних торгів.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Групп" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби про визнання недійсними результатів аукціону та протоколу проведення електронних торгів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі № 910/4798/15-г у задоволенні позову відмовлено повністю.

При ухваленні рішення по даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсними результатів аукціону та протоколу проведення електронних торгів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі № 910/4798/15-г скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог заявник посилався на те, що всупереч приписів ст.ст.58, 63 Закону України "Про виконавче провадження" на відкритих електронних торгах майно товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп" було продано за заниженою ціною.

Крім цього, апелянт зазначає про те, що державним виконавцем неправомірно не було розміщено одним лотом з нерухомим майном земельну ділянку, на якій майно розташоване.

Представник позивача у справі в судовому засіданні 05.10.2015 надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Представник третьої особи - публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надав пояснення згідно яких просив залишити на розсуд суду апеляційну скаргу позивача.

Представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Одесторг" заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідачі не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від відповідачів до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін та третіх осіб не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

Разом з тим, від першого відповідача до суду надійшли пояснення, в яких він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Враховуючи наведене вище, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством "Державно-експортно-імпортний банк" (заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп" (заставодавець) 07.12.2011р. у забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з генеральної кредитної угоди №15131N3 від 07.12.2011р., було підписано договір застави, у відповідності до умов п.1.2 якого заставодавець заставляє основні засоби - обладнання, інше рухоме майно та транспортні засоби.

Предметом застави у відповідності до п.1.2.1 вказаного договору визначено, в тому числі, підлогомийну машину, стелажну систему з боковим завантаженням, офісну АТС (базовий блок Samsung Office Sery 7400), штабелери поводкові ОМ у кількості двох одиниць, візок гідравлічний АС-П 240, візок гідравлічний АС-П 241, візок гідравлічний АС-П 242, візок гідравлічний АС-П 243, візок гідравлічний АС-П 244, дизель-генератор Р400ЕЗ245, систему охоронної сигналізації, систему вентиляції та кондиціювання складських приміщень, систему автоматичної пожежної сигналізації та автоматичну установку водяного пожежогасіння, телефонну мережу, комп'ютерну мережу, систему вентиляції офісних приміщень, електромережу та слоботочну мережу.

Крім цього, між публічним акціонерним товариством "Державно-експортно-імпортний банк" (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №151311Z3 від 07.12.2014р., у відповідності до умов п.1.3 якого в іпотеку третій особі 1 було передано нерухоме майно - земельну ділянку та нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Хотів, вул.Промислова, 3Б.

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" зверталось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк" та товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Груп" про стягнення 261 242 688,31 грн. кредитної заборгованості.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.10.2012р. у справі №5011-12/10776-2012 позовні вимоги було задоволено в повному обсязі: стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк" та товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Груп" заборгованість за кредитом у розмірі 245 096 295,30 грн., заборгованість за процентами у розмірі 14 206 728 грн., заборгованість за комісією з управління кредитом у розмірі 162 015 грн., пеню за прострочення погашення кредиту у розмірі 6 464 379 грн., пеню за прострочення сплати процентів 529 015 грн., пеню за прострочення сплати комісії за управління кредитом у розмірі 4 387, 90 коп., 3% річних за прострочення погашення кредиту у розмірі 1 307 484,55 грн., 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 104 068, 55 грн., 3% річних за прострочення сплати комісії у розмірі 863,20 грн.

На виконання вказаного рішення 24.10.2012р. позивачу видано наказ.

Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження з примусового виконання вказаного наказу 20.02.2015р. було проведено електронні торги арештованого майна, а саме нежитлових будівель, розташованих за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Хотів, вул. Промислова, буд.3-Б, що належали товариству з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп". Початкову вартість предмету продажу було визначено на рівні 33 200 000 грн. Результати проведення торгів було оформлено протоколом №52404 від 20.02.2015р.

Шляхом проведення вказаних торгів комплекс будівель та споруд загальною площею 10 944,80 кв.м, а саме: складських будівель з вбудованими адміністративно-побутовими приміщеннями (нежитлові будівлі: літ "А" площею 10 765,7 кв.м, літ. "Б" площею 57,0 кв.м, літ. "В" площею 122,1 кв.м. №1, у тому числі: системи охоронної сигналізації; системи вентиляції та кондиціювання складських приміщень (в т.ч. 6 руфтопів); системи автоматичної пожежної сигналізації та автоматичної установки водяного пожежогасіння; телефонної мережі, комп'ютерної мережі; системи вентиляції офісних приміщень; електромережі, слаботочної мережі), що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, с.Хотів, вул.Промислова, 3б, було придбано товариством з обмеженою відповідальністю "Одесторг" за ціною в 54 116 000 грн.

Позивач, не погоджуючись з результатами проведеного аукціону, звернувся до суду з позовом про:

- визнання недійсними результатів аукціону (відкритих електронних торгів) з продажу майна товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп", проведеного 20.02.2015р. Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України;

- визнання недійсним протоколу №52404 від 20.02.2015р. проведення електронних торгів з продажу нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на те, що всупереч приписів ст.ст.58, 63 Закону України "Про виконавче провадження" на відкритих електронних торгах майно товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп" було продано за заниженою ціною.

Крім цього, позивач зазначає про те, що державним виконавцем неправомірно не було розміщено одним лотом з нерухомим майном земельну ділянку, на якій майно розташоване.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про наявність підстав для визнання недійсними результатів аукціону (відкритих електронних торгів) з продажу майна товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп", проведеного 20.02.2015р. Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, та визнання недійсним протоколу №52404 від 20.02.2015р. проведення електронних торгів.

Судом першої інстанції у задоволенні вказаних вимог відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону (ст.62 Закону України "Про виконавче провадження").

У Тимчасовому порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, який затверджено Наказом №656/5 від 16.04.2014р. Міністерства юстиції України, також зазначено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери (ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

За змістом ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 22.02.2013р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №36704507 з виконання наказу від 24.10.2012р. господарського суду м. Києва у справі №5011-12/10776-2012.

Під час проведення виконавчих дій, державним виконавцем було проведено опис та арешт майна товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп", про що складено акти б/н від 10.01.2014р.

Постановою від 06.03.2014р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень суду Державної виконавчої служби України було призначено товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр Маркон" в особі ОСОБА_7 експертом, суб'єктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні №36704507 з виконання наказу від 24.10.2012р. господарського суду м. Києва по справі №5011-12/10776-2012.

Вказану особу зобов'язано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань щодо визначення ринкової вартості згідно актів й арешту майна.

На виконання постанови від 06.03.2014р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень суду Державної виконавчої служби України, товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр Маркон" в особі ОСОБА_7 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_1 від 08.09.2012р.) та ОСОБА_8 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_2 від 11.03.2006р.) було проведено оцінку комплексу будівель та споруд загальною площею 10 944,80 кв.м.

За наслідками проведення оцінки, суб'єктами оціночної діяльності складено звіт б/н від 08.09.2014р., в якому зазначено, що ринкова вартість складської будівлі з вбудованими адміністративно-побутовими приміщеннями та обладнанням, у тому числі: системою охоронної сигналізації; системою вентиляції та кондиціювання складських приміщень (в т.ч. 6 руфтопів); системою автоматичної пожежної сигналізації та автоматичної установки водяного пожежогасіння; телефонною мережею, комп'ютерною мережею; системою вентиляції офісних приміщень; електромережею, слаботочною мережею) становить 33 200 000 грн.; вартість земельної ділянки складає 5 300 000 грн. та вартість обладнання становить 2 244 000 грн.

У звіті зазначено, що оцінку вартості майна проведено із застосуванням порівняльного та дохідного методів, а при складанні звіту застосовано Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національний стандарт №1 "Основні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою №1440 від 10.09.2013р. Кабінету Міністрів України, Національний стандарт №3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", затверджений Постановою №1655 від 29.11.2006р. Кабінету Міністрів України, Методика оцінки майна, затверджена Постановою №1891 від 10.12.2003р. Кабінету Міністрів України, Методика експертно-грошової оцінки, затверджена Постановою №1531 від 11.10.2002р. Кабінету Міністрів України, тощо.

При проведенні оцінки нерухомості було застосовано такі методичні підходи: витратний, дохідний, порівняльний.

За приписами ст. ч. ч. 3, 4 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" також передбачено можливість здійснення рецензування звіту про оцінку майна. Зокрема, зазначено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Листом №13-05-35-582/2-139/14 від 07.11.2014р. відділу примусового виконання рішень суду Державної виконавчої служби України товариству з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп" та публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" було запропоновано ознайомитись з результатами проведення оцінки та надати заперечення у разі наявності непогоджень зі змістом звіту. Факт направлення та отримання позивачем та третьою особою 1 вказаного повідомлення підтверджується поштовими повідомленнями №0405326566870, №0405326566918 та 0405326566985.

Ознайомившись зі звітом б/н від 08.09.2014р., публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" у листі №176-04/7664 від 21.11.2014р. було висловлено заперечення щодо його обґрунтованості.

Доказів висловлення товариством з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп" будь-яких зауважень щодо обґрунтованості вартості майна, що була визначена суб'єктами оціночної діяльності ОСОБА_7 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_1 від 08.09.2012р.) та ОСОБА_8 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_2 від 11.03.2006р.), матеріали справи не містять.

Постановою від 03.12.2014р. головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень суду Державної виконавчої служби України було призначено рецензування звіту б/н від 08.09.2014р., проведення якого доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На виконання постанови 03.12.2014р. головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень суду Державної виконавчої служби України експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз В.М.Бондар та І.Г.Голова було проведено рецензування вказаного вище звіту, за наслідками якого складно рецензію №17263/14-54/17264/14-53 від 22.12.2014р.

У вказаній рецензії зазначено, що звіт про оцінку частини активів товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп", що знаходять за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, с.Хотів вул.Промислова, 3б, в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, та може використовуватись з метою, зазначеною у звіті.

Також вказано, що у звіті б/н від 08.09.2014р. реалізована концепція визначення вартості, що відповідає вимогам чинного законодавства. Обсяг зібраної інформації вважається достатнім для проведення оцінки. Рецензування проводилось шляхом аналізу та співставлення даних, викладених у звіті, з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна.

З огляду на викладене, доводи апелянта про необґрунтованість продажу на спірних торгах майна на підставі вказаного звіту, оскільки ринкова вартість об'єктів є значно вищою, відхиляються колегією суддів.

Слід також зазначити, що жодних належних доказів на підтвердження власної позиції щодо звіту апелянтом до суду не надано.

До того ж, як вірно вказано господарським судом першої інстанції державним виконавцем було запропоновано, в тому числі, товариству з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп", ознайомитись зі звітом про оцінку майна та надати щодо нього зауваження у разі наявності.

При цьому, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що лист №13-05-35-582/2-139/14 від 07.11.2014р. відділу примусового виконання рішень суду Державної виконавчої служби України позивачем було отримано 12.11.2014р. (за адресою, що відповідає зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Тобто, з наведеної дати та до моменту проведення спірних торгів у заявника було більш ніж три місяці для висловлення своїх заперечень щодо визначеної початкової вартості продажу майна товариства на електронних торгах.

За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, початкова ціна лоту, яка була встановлена на відкритих електронних торгах з продажу майна, проведених 20.02.2015р. Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, на рівні 33 200 000 грн. є обґрунтованою та такою, що визначена у відповідності до вимог чинного законодавства, а проведення торгів з урахуванням такої початкової вартості в повному обсязі відповідає приписам ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, який затверджено Наказом №656/5 від 16.04.2014р. Міністерства юстиції України.

Щодо посилань позивача на приписи ст.120 Земельного кодексу України в частині обґрунтування необхідності включення до вартості лоту ціни земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт, оскільки разом з правом власності на нерухоме майно до покупця переходять і права на земельну ділянку, слід зазначити наступне.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ст.120 Земельного кодексу до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Системний аналіз положень частин 1 та 2 ст. 377 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України (у редакціях, що були чинними на момент проведення спірних торгів), свідчить про те, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності на земельну ділянку чи укладення договору оренди земельної ділянки.

Наведене, свідчить про необґрунтованість тверджень позивача стосовно того, що під час проведення спірних торгів обов'язковим було включення до вартості лоту ціни земельної ділянки з огляду на автоматичний перехід права власності на неї до нового власника об'єкту нерухомості.

Крім цього, фактично лот було продано за ціною значно вищою за початкову ціну приміщень, навіть, у разі включення до неї вартості земельної ділянки.

Слід зазначити, що доводи позивача, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, стосуються порушення державним виконавцем під час проведення реалізації майна вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5, а також Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5.

Законом України "Про виконавче провадження" визначено загальні правові засади організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі права стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (статті 1, 2, 5, 7, 10, 11, 111, 85 Закону).

Разом із тим аналіз положень цього Закону та Інструкції №74/5 від 15.12.1999р. свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (стаття 62 Закону та пункти 5.11, 5.12 Інструкції № 74/5).

Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції № 74/5 від 15.12.1999р.).

Правила ж проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна визначаються Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5.

Зазначене Положення визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно. Прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір (п.1.1, 1.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна).

Вказаним Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, пп. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994р. № 18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року № 152/361, ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Отже, враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки, виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (наведена правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 24.10.2012р. у справі №6-116цс12 та від 26.12.2012р. у справі №6-140цс12 та Вищого господарського суду України від 04.06.2013 № 5015/5531/12).

Крім того, слід зазначити, що при зверненні до суду з позовом, заявником, насамперед, повинно бути доведено факт порушення його прав та законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Виходячи із змісту вказаних норм Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Отже, при зверненні до суду з позовом, позивач повинен довести порушення (невизнання або оспорювання) його права (інтересу) з боку відповідача.

Так, майно товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп" було відчужено у межах виконавчого провадження, відкритого на підставі наказу від 24.10.2012р. господарського суду м.Києва по справі №5011-12/10776-2012, з визначенням початкової ціни лоту на підставі оцінки, обґрунтованість якої підтверджено відповідною рецензією.

Крім того, кінцева ціна, за якою було продано майно позивача, становить 54 116 000 грн., тоді як у звіті б/н від 08.09.2014р. загальна вартість нежитлового приміщення, земельної ділянки та обладнання складала 40 744 000 грн. (33 200 000 грн. - ціна будівлі, 5 300 000 - вартість земельної ділянки та 2 244 000 грн. - ціна обладнання). Тобто, загалом майно позивача було реалізовано за значно вищою, ніж визначена суб'єктом оціночної діяльності, ціною.

Також, слід зазначити, що визначення початкової ціни продажу виходить за межі безпосередньо процедури проведення торгів та відповідно наведені доводи підлягають оцінці за іншим предметом позову.

Таким чином, у даному випадку під час проведення Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України аукціону (відкритих електронних торгів) з продажу майна товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп" 20.02.2015р., не було порушено прав та законних інтересів товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп", що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Отже, відмова суду першої інстанції у задоволенні вимоги про визнання недійсними результатів аукціону (відкритих електронних торгів) з продажу майна товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп", проведеного 20.02.2015р. Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України є обґрунтованою.

За наведених обставин та враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік групп" про визнання недійсним протоколу №52404 від 20.02.2015р. проведення електронних торгів з продажу нерухомого майна також обґрунтовано залишені судом без задоволення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Групп" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі № 910/4798/15-г - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Матеріали справи № 910/4798/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко