Постанова № 52082965, 07.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р. Справа№ 910/11996/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

за участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,

представників:

від позивача Русскіна О.В., дов. від 05.10.2015 №б/н,

від відповідача Волков А.В., дов. від 28.05.2015 №1,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2015 (підписане 21.07.2015)

у справі №910/11996/15 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім»

про стягнення 48 819,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» (далі - відповідач) про стягнення 48 819,89 грн боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2015, на підставі ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), матеріали позовної заяви надіслано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.07.2015 у справі №910/11996/15 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2015 скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм процесуального і матеріального права, оскільки суд першої інстанції не дослідив обставин справи та надав перевагу твердженням відповідача. При цьому, позивача не було повідомлено належним чином про дату та час проведення судових засідань.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 07.10.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28.

07.10.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 07.10.2015 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2015 скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2012 між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» (компанія) укладено договір про прийом платежів №130/12-П (далі - договір), за умовами якого, банк надає компанії за винагороду послуги з розрахунково-касового обслуговування, а компанія надає банку послуги з подальшого переказу коштів отримувачам, а саме:

- банк приймає платежі від платників в мережі ПТКС банку, відповідно до умов, передбачених додатком 3 до цього договору (п.2.1.1);

- банк перераховує компанії платежі у строки, встановлені цим договором на наступний рахунок компанії п/р 2650680038007 у ПАТ «Банк «Київська Русь», код банку 319092, код ЄДРПОУ 35442539 (п.2.1.2);

- на підтвердження прийнятого платежу банк видає квитанцію платникам, що обов'язково містить: суму переказу, суму комісії, дату, назву послуги або отримувача платежу, рахунок, назву банку отримувача, ідентифікатор платника, номер ПТКС та його адресу, унікальний номер квитанції та/або платежу в ЕПС (п.2.1.3);

- компанія здійснює подальший переказ коштів на користь отримувачів протягом 3 (трьох) банківський днів з дня здійснення платежу (п.2.1.4).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що компанія зобов'язується виплачувати банку винагороду у порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Сума прийнятих банком платежів до моменту їх перерахування компанії відповідно до п.6.5 цього договору не повинна перевищувати:

- 30 000 грн (п.6.1.1);

- розмір забезпечувального платежу, у випадку формування банком такого платежу, відповідно до умов цього розділу (п.6.1.2).

Відповідно до п. 6.2 договору у разі необхідності банк перераховує компанії забезпечувальний платіж. Розмір забезпечувального платежу банк визначає самостійно. Банк має право в будь-який час збільшити розмір забезпечувального платежу шляхом перерахування компанії додаткових грошових коштів.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення відбитками печаток сторін та діє протягом 1 року. Строк дії цього договору щоразу автоматично продовжується на 1 рік у разі якщо будь-яка зі сторін не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не надішле іншій стороні письмову заяву про припинення цього договору (п. 11.1 договору).

В позовній заяві позивач зазначав, що на виконання п. 6.2 договору банком 15.03.2013 перераховано компанії забезпечувальний платіж в розмірі 150 000 грн та 23.10.2013 додатково перераховано забезпечувальний платіж в розмірі 50 000 грн.

Також позивач стверджував, що 14.10.2014 відповідачем було повернуто частину забезпечувального платежу в розмірі 100 000 грн, а оскільки позивач мав перед відповідачем заборгованість у розмірі 51 180,11 грн, то заборгованість останнього складає 48 819,89 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Господарський суд Київської області виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2015 Господарським судом Київської області порушено провадження у справі №910/11996/15, зобов'язано позивача, зокрема, подати докази перерахування позивачем відповідачу забезпечувального платежу у розмірі 200 000,00 грн за договором про прийом платежів від 05.09.2012 №130/12-П та докази наявності у позивача боргу перед відповідачем у розмірі 51 180,11 грн.

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» зазначає, що його про розгляд справи №910/11996/15 у суді першої інстанції не було належним чином повідомлено. Проте, колегія суддів такі твердження апелянта відхиляє, з огляду на наступне.

Статтею 93 ЦК України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно ч.1 ст.18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцезнаходженням позивача станом на 13.03.2015 є: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б (а.с.20-22).

Саме цю адресу позивачем зазначено у позовній заяві, як адресу для листування.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України (п.3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18).

Про належне повідомлення позивача про дату та час проведених судових засідань у справі №910/11996/15 свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень від 26.05.2015 №01032 48922919, від 12.06.2015 №01032 48960799, від 25.06.2015 №01032 48964042 та від 14.07.2015 №01032 49748254.

Тобто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про належне повідомлення позивача про дату та час проведених судових засідань.

Ухвалами від 04.06.2015, 18.06.2015, 02.07.2015 місцевий господарський суд зобов'язував сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області про порушення провадження у справі №910/11996/15.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.07.2015, серед іншого, було зобов'язано позивача провести з відповідачем звірку за договором та надати суду завірену копію акта звіряння взаємних розрахунків.

Однак, позивач вказаних в ухвалах суду дій щодо надання витребуваних судом доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, не виконав. Доказів на підтвердження наявної у відповідача перед позивачем заборгованості в заявленій сумі не надав.

Водночас, колегія суддів зазначає, що залучені позивачем до матеріалів справи документи не підтверджують зміст позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК України) застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Якщо позивачем не виконано відповідних вимог суду у встановлений останнім строк, суд може вжити щодо позивача заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК України, та/або залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу (п.9 постанови пленум Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 № 6).

Аналогічні положення передбачені в п.2.3 постанови пленум Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18.

Відтак, враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що неподання позивачем на підтвердження викладених у позовній заяві обставин документів, виключає можливість повного та всебічного з'ясування всіх обставин розглядуваної справи та прийняття рішення по суті спору.

Крім того, з заперечень відповідача на апеляційну скаргу вбачається, що Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» подано новий позов до господарського суду.

Згідно з пунктом 3 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

За змістом частини першої статті 99 названого Кодексу відповідні повноваження апеляційної інстанції безпосередньо випливають з повноважень суду першої інстанції стосовно залишення позову без розгляду (стаття 81 цього Кодексу).

До того саме зазначена стаття 81 ГПК України містять вичерпний перелік підстав для залишення позову без розгляду, і в разі вчинення господарським судом зазначених процесуальних дій посилання на конкретний пункт тієї чи іншої з цих норм є обов'язковим для суду будь-якої інстанції.

Отже, наведене положення пункту 3 статті 103 ГПК України кореспондується з приписами статті 81 цього Кодексу, і в разі залишення нею позову без розгляду (повністю або частково) вона має посилатися на відповідний припис як пункту 3 статті 103, так і статті 81 ГПК України (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12.03.2009 №01-08/163).

Внаслідок того, що наявні у справі документи є недостатніми для прийняття об'єктивного, мотивованого судового рішення, колегія суддів вважає, що Господарський суд Київської області дійшов передчасного висновку про наявність підстав для вирішення спору по суті та відмови в позові.

В зв'язку з цим рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2015 у справі №910/11996/15 підлягає скасуванню, а позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишенню без розгляду.

Керуючись п. 5 ст. 81, ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2015 у справі №910/11996/15 скасувати, позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без розгляду.

3. Матеріали справи №910/11996/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай