Рішення № 5208170, 27.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.09 Справа№ 5/61

За позовом: субєкт підприємницької діяльності-фізична особа підприємець ОСОБА_1

до відповідача : Закрите акціонерне товариство „Завод комунального транспорту”

про стягнення 67418,24 грн.

Суддя Петрик І.Й.

При секретарі Кравець В.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довір. №147678 від 19.03.2009 р.)

від відповідача: Жила В.С. (довір. №04/09 від 02.04.2009р.)

Сторонам розяснено права та обовязки визначені статтею 22 ГПК України.

Сторони не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: Позовну заяву подано субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4, м. Львів до закритого акціонерного товариства „Завод комунального трансполрту”, м. Львів про стягнення 67418,24 грн.

Ухвалою суду від 25.03.2009р. року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 13.04.2009 року, про що сторони були належним чином повідомлені.

Ухвалю Суду від 13.04.2009р. розгляд справи відкладено до 27.04.2009р. у звязку клопотанням представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та уточненні позовних вимог. Ствердив, зокрема, що 30 червня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір доручення на надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до умов якого позивач зобовязався виконати і організувати виконання послуг по доставці вантажу, повязаних з перевезенням вантажу, а також, за окрему плату додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу, а відповідач прийняти виконану роботу та оплатити її згідно зі встановленим рахунком. На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги згідно з його заявкою, проте, відповідач договірних зобовязань не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 55 3047,26 грн. За належне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу штрафні санкції в розмірі 11145,16 грн. Просить позов задоволити.

Відповідач явку повноваженого представника забезпечив. Доказів щодо оплати суми заборгованості не предявив, та просить суд не стягувати штрафні санкції (пені , 3% річних) відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також розстрочити виконання рішення суду про стягнення ЗАТ „Заводу комунального транспорту” суми основної заборгованості терміном до одного року.

Позивачем було висловлено заперечення проти року розстрочки зобовязання. Позивач погодився на шість місяців розстрочення виконання рішення суду про стягнення основної заборгованості.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювалися сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30 червня 2008 року субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 та закрите акціонерне товариство „Завод комунального транспорту” уклали договір доручення на надання транспортно-експедиційних послуг (далі - договір). Відповідно до умов договору позивач зобовязався виконати і організувати виконання послуг по доставці вантажу, повязаних з перевезенням вантажу, а також, за окрему плату додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу. Відповідач, в свою чергу, зобовязався прийняти виконану роботу і оплатити її згідно з виставленим рахунком.

Відповідно до умов договору, 15.07.2008р., 17.09.2008р., 18.09.2008р., між позивачем та відповідачем були підписані завки на перевезення вантажу. На виконання свої договірних зобовязань позивач надав відповідачу передбачені договором послуги по перевезенню вантажу, що підтверджується міжнародними товаро - транспортними накладними ( CMR) № 2260735,б/н, №401490. Крім того, після здійснення перевезень відповідач, як вбачається з актів № КЛ-0000172, №КЛ- 0000021, № КЛ 0000173 здачі-прийняття робіт (надання послуг), прийняв у позивача надані послуги та експедиційно-транспортні послуги.

У відповідності до розділу 4 договору, позивач виставив рахунки № КЛ-0000172 від 26.09.2008р., №КЛ-0000021 від 29.07.2008р. №КЛ-0000173 від 26.09.2008р., за надані згідно із заявкою відповідача послуги, на загальну суму 55304,26 грн., який відповідач повинен був сплатити на протязі трьох робочих днів після виставлення рахунку. Однак, відповідач своїх договірних зобовязань не виконав і оплату за надані позивачем послуги не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 55304,26 грн.

28.10.2008р.позивач направив відповідачу претензію №799 з вимогою погасити заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді і жодних дій щодо погашення заборгованості не вчинив.

Згідно з п.4.3. договору за прострочення термінів розрахунків відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За неналежне виконання відповідачем умов договору позивач нарахував йому пеню в розмірі 5695 грн.. Крім того, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у вигляді індексу інфляції в розмірі 4758,86 та трьох процентів річних в розмірі 691,30 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України договір обовязковий для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасники господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарських зобовязань.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 66449,42 грн. і на день звернення позивача до суду відповідачем не погашена.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом” мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про ведення мораторіюю. Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задовольнити в частині стягнення основного боргу, виконання рішення суду розстрочити на шість місяців в розмірі 9217,37 щомісячно до 27 числа поточного місяця.

В частині інших позовних вимог, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі, відповідно до п.11 ст.80 ГПК України, в зв”язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 35, 43, 49, 75, п.11 ст.80, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства „Завод комунального транспорту” (79026, м. Львів, вул. Стрийська,45 код ЄДРПОУ 32483661) на користь субєкти підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (79039, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 55304,26 грн. основного боргу, 676,00 грн. державного мита та 118,00 витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши основну суму боргу на шість місяців в розмірі 9217,37 щомісячно до 27 числа поточного місяця

3.В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Петрик І.Й.