Рішення № 52080438, 07.10.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.15р. Справа № 904/7874/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 11 852 796,34 грн.

Суддя: Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Букоємський Р.В., довіреність №14-138 від 13.05.2014 року, головний юрисконсульт:

від відповідача: Демінов О.І., довіреність № 37 від 30.09.2015 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка подана до господарського суду 07.10.2015 року, просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у сумі 11 326 802,59 грн. та 3% річних у сумі 525 993,75 грн. Судові витрати по справі позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу №МР001-2007-ПР від 19.01.2012 року в частині повної та своєчасної оплати отриманого природного газу за період з січня по квітень 2012 року. Позивач зазначає, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №39/5005/6941/2012, яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто 16 451 389,68 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 919 238,50 грн. пені, 1 569 504,86 грн. 7% штрафу, 60 409,81 грн. інфляційних втрат, 183 041,76 грн. 3% річних. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4543/14, яке набрало законної сили, у зв'язку з простроченням оплати за поставлений газ за період з січня 2012 по квітень 2012 року з відповідача стягнуто 3% річних за період з 18.07.2012 року по 26.05.2014 року та втрати від інфляції за період з серпня 2012 року по квітень 2014 року. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу природного газу позивач нарахував та просить стягнути суму від інфляції за період з травня 2014 року по травень 2015 року у сумі 11 326 802,59 грн. та 3% річних за період з 27.05.2014 року по 19.06.2015 року у сумі 525 993,75 грн.

Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" проти позовних вимог заперечувало та, посилаючись на помилки в розрахунках щодо стягнення втрат від інфляції, надав до суду контррозрахунок вказаної суми у розмірі 10 601 672,27 грн.

Розгляд справи був відкладений 17.09.2015 року на 07.10.2015 року.

У судовому засіданні 07.10.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (покупець) був укладений договір №МР001-2007-ПР купівлі-продажу природного газу, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2012 року, і діє в частині реалізації газу поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 10.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом 10 336,715 тис. куб. м, у тому числі по місяцях (у тис. куб. м): січень 2386,658; лютий - 2193,682; березень - 179,642; квітень - 538,570; жовтень - 590,896; листопад - 931,441; грудень - 1899,862.

Додатковою угодою №1 від 27.06.2012 року сторони внесли зміни щодо кількості природного газу, що поставляється та встановили обсяг у кількості 6914,552 тис.куб.м.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна за 1 000,0 куб. м. газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 0%.

Крім того, тариф транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 3 945,90 грн.

На виконання умов договору №МР001-2007-ПР купівлі-продажу природного газу від 19.01.2012 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснило поставку Публічному акціонерному товариству "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" природного газу, про що сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу:

від 31.01.2012 року за січень 2012 року на суму 2 7 171 128,72 грн.;

від 28.02.2012 року за лютий 2012 року на суму 9 497 370,93 грн.;

від 31.03.2012 року за березень 2012 року на суму 5 872 110,81 грн.;

від 30.04.2012 року за квітень 2012 року на суму 1 004 259,17 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2012 року у справі №39/5005/6941/2012 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" 16 451 389,68 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 919 238,50 грн. пені, 1 569 504,86 грн. 7% штрафу, 60 409,81 грн. інфляційних втрат, 183 041,76 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2014 року у справі №904/4543/14 за прострочення оплати суми основного боргу стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3% річних за період з 18.07.2012 року по 26.05.2014 року у сумі 917 176,70 грн. та втрати від інфляції за період з серпня 2012 року по квітень 2014 року у сумі 1 124 368,31 грн.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" своєчасно не здійснило розрахунки за природний газ за період з січня по квітень 2012 року на загальну суму 16 451 389,68 грн. у зв'язку з чим позивач нарахував та просить стягнути з відповідача суму від за період з травня 2014 року по травень 2015 року у сумі 11 326 802,59 грн. та 3% річних за період з 27.05.2014 року по 19.06.2015 року у сумі 525 993,75 грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання (пункт 7.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції за період з травня 2014 року по травень 2015 року у сумі 11 326 802,59 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання (оплати поставленого природного газу) за період з січня по квітень 2012 року. При цьому в розрахунку суми втрат від інфляції суму боргу (окремо по кожному акту) зазначено з урахуванням втрат від інфляції за рішенням господарського суду у справі №904/4543/14.

Як встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2013 року у справі №39/5005/6941/2012, яке набрало законної сили, сума заборгованості складає 16 451 389,68 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2014 року у справі №904/4543/14 за прострочення виконання зобов'язання зі сплати суми 16 451 389,68 грн. стягнуто втрати від інфляції за період з серпня 2012 року по квітень 2014 року та 3% річних за період з 18.07.2012 року по 26.05.2014 року.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи, що фактично сума боргу складає 16 451 389,68 грн. (за січень 77 648,77 грн. + за лютий 9 497 370,93 грн. + за березень 5 872 110,81 грн. + за квітень 1 004 259,17 грн.), а також рішення господарського суду у справі №904/4543/14, яким стягнуто втрати від інфляції по квітень 2014 року, позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції підлягають задоволенню частково, у сумі 10 602 196,70 грн., відповідно до наступного розрахунку:

- за прострочення оплати за січень 2012 року у сумі 77 648,77 грн. за період з травня 2014 року по травень 2015 року втрати від інфляції складають 50 041,22 грн.;

- за прострочення оплати за лютий 2012 року у сумі 9 497 370,93 грн. за період з травня 2014 року по травень 2015 року втрати від інфляції складають 6 120 637,63 грн.;

- за прострочення оплати за березень 2012 року у сумі 5 872 110,81 грн. за період з травня 2014 року по травень 2015 року втрати від інфляції складають 3 784 317,01 грн.;

- за прострочення оплати за січень 2012 року у сумі 1 004 259,17 грн. за період з травня 2014 року по травень 2015 року втрати від інфляції складають 647 200,84 грн.

Позивачем заявлені до стягнення 3% річних за період з 27.05.2014 року по 19.06.2015 року за прострочення виконання грошового зобов'язання (оплати поставленого природного газу) за січень - квітень 2012 року у сумі 525 993,75 грн.

Оскільки прострочення грошового виконання має місце, враховуючи рішення господарського суду у справі №904/4543/14, яким стягнуто 3% річних по 26.05.2014 року, позовні вимоги про стягнення 3% річних за період з 27.05.2014 року по 19.06.2015 року у сумі 525 993,75 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за надані послуги енергопостачання. Невиконанням обов'язку щодо оплати послуг відповідач порушує права позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (вартість поставленого природного газу) у власність позивача, що має наслідком нарахування 3% річних та втрат від інфляції.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 11 128 190,45 грн. (10 602 196,70 грн. - втрати від інфляції + 525 993,75 грн. - 3% річних).

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд враховує також те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. А тому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постановах №6/433-42/183, №12/207 від 14.11.2011 року, №37/64 від 23.01.2012 року та №37/64 від 23.01.2012 року, що є обов'язковим для застосування господарським судом відповідно до статті 11128 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 68 612,35 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Радянська, 2, ідентифікаційний код 00130820) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 3% річних у розмірі 525 993,75 грн., втрати від інфляції у сумі 10 602 196,70 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 68 612,35 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 08.10.2015 року.

Суддя О.М. Крижний