Рішення № 5208023, 05.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.09 Справа № 13/66

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІТААН», м. Київ

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 24384 грн. 47 коп.

Суддя Яресько Б.В.

Представники: від позивачапредставник не прибув; від відповідачапредставник не прибув;

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Чорна І.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості в сумі 24384 грн. 47 коп.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що позивач передав відповідачу за видатковими накладними товар на загальну суму29184 грн. 47 коп., а саме:

№ п/п№ накл.Дата Дата оплатиВартість товару

1Х1-000045926.05.200822.06.200811900,00

2Х1-000038508.05.200806.06.20083102,20

3Х1-000033524.04.200823.05.20081445,33

4Х1-000033424.04.200823.05.2008313,70

5Х1-000033324.04.200823.05.2008560,00

6Х1-000030517.04.200816.05.200827,07

7Х1-000030417.04.200816.05.20081440,00

8Х1-000029515.04.200815.05.20081315,54

9Х1-000029415.04.200815.05.2008416,30

10Х1-000029315.04.200815.05.2008700,00

11Х1-000023704.04.200804.05.20081027,04

12Х1-000021101.04.200830.04.2008732,80

13Х1-000021001.04.200830.04.2008157,32

14Х1-000016121.03.200820.04.2008553,20

15Х1-000015521.03.200820.04.2008528,72

16Х1-000010713.03.200812.04.2008847,39

17Х1-000010613.03.200812.04.2008107,58

18Х1-000010513.03.200812.04.20081540,00

19Х1-000006604.03.200803.04.2008420,00

20Х1-000006504.03.200803.04.20081870,17

21Х1-000006404.03.200803.04.2008180,11

Всього 29184,47 У встановлений в накладних строк відповідач одержаний товар в повному обсязі не оплатив. Всього на момент звернення позивача з позовом відповідач сплатив позивачу за одержаний товар 4800 грн. 00 коп.

Вартість одержаного, але неоплаченого відповідачем товару склала 24384 грн. 47 коп.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт одержання відповідачем товару на суму 29184 грн. 47 коп., та його часткова оплата в сумі 4800 грн. 00 коп.

Згідно частини статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 202, 208 Цивільного кодексу України передбачено, що двостороннім правочином є погоджена дія двох осіб, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини між субєктами господарювання, якими є сторони у справі, належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до пунктом 1 частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно вимог статей 626, 638, 639 Цивільного кодексу України, статей 179, 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строки дії договору.

Судом встановлено, що у видаткових накладних за якими позивач передав відповідачу товар вказано найменування продукції, кількість, одиниця виміру, ціна та загальна вартість товару, строк його оплати, що є істотними умовами договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 638, 655, 656, 669, 671, 691 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет договору, кількість товару (продукції), який передається покупцеві, ціна, строк, оплати.

За правовою природою договір купівлі-продажу є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків. Оплатний характер вказаного договору полягає в тому, що продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лише у грошовому вираженні.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 199 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до вказівок закону, акту планування, договору. При цьому, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, судом встановлений факт порушення відповідачем грошового зобовязання в сумі 24384 грн. 47 коп., в звязку з чим позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 243 грн. 84 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІТААН», м. Київ, вул. Волинська 53, ідентифікаційний код 35378715, борг в сумі 24384 грн. 47 коп., державне мито у сумі 243 грн. 84 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Б.В. Яресько