Ухвала суду № 52079718, 01.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/10114/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді – Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у справі №804/18638/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю “ФИМ” про скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області звернулось в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ФИМ”, в якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ФИМ” на користь управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за жовтень 2014 року в сумі 3897 грн. 91 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з несвоєчасністю відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за списком №2 у відповідача виникла заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області в розмірі 3897 грн. 91 коп. за жовтень 2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2014 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року скасоване рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “ФИМ” зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне (соціальне) страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області.

На даному підприємстві з особливо шкідливими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, працювали особи, які у даний час отримують пенсію призначену відповідно до пунктів б – з ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за жовтень 2014 рік, що за формою та змістом відповідають вимогам Інструкції №21-1 та були отримані відповідачем 28.10.2014р., відповідачу необхідно було покрити витрати позивача на виплату та доставку пенсій за жовтень 2014 року у розмірі 3897 грн. 91 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в повному обсязі не сплатив в добровільному порядку суму коштів, які визначені у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ “ФИМ” оскаржило до суду дії УПФУ в м. Жовті Води в частині визначення та нарахування розміру відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій щодо окремих пенсіонерів, відомості по деяких з них увійшли до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2014 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справи предметом спору є правомірність стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за жовтень 2014 року, направлених управлінням Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 п.2 ст.1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997, № 400/97-ВР(далі – Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно абз.4 п.1 ст.2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” – “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно п. “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-XII(далі – Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в)трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно п.6.1 Постанови Пенсійного фонду України “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” за №21-1 від 19.12.2003 року(далі - Інструкція №21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

У п. 6.4. Інструкції №21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8. Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У відповідності до п.6.9. Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

При цьому, ст.23 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачає, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно безпідставності посилань позивача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 в адміністративній справі № 2а/0470/2563/12, якою визнані незаконними дії УПФУ в м. Жовті Води Дніпропетровської області в частині визначення та нарахування ТОВ “ФИМ” розміру відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” – “з” ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період 2010-2011 роки щодо пенсіонерів, оскільки у зазначеній постанові йдеться про визначення та нарахування витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.01.2012 року – 01.04.2014 року натомість у данній справі предметом позову є стягнення витрат за період жовтень 2014 року на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” – “з” ст. 13 Закону № 1788-XII з жовтня 2014 рік, направлених управлінням Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області.

З наведенного вбачається, що суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що з огляду на наявність встановленого законом обов'язку Товариства відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції, призначені працівникам цього Товариства відповідно до пунктів “б” – “з” частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів дійшла думки, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення, не вбачається.

Суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону.

Відповідно до ст.226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року скасувати, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2014 року по справі №804/18638/14 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: