Ухвала суду № 52079707, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2015 р. м. Київ К/800/62310/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача та відповідача - не з'явилися,

від прокурора - Семененко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014

у справі № 2а-257/09/1470

за позовом Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 комунара"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

за участю Прокурора Миколаївської області

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014, позов задоволено: скасовано рішення про застосування штрафних санкцій від 14.08.2008 №00009736/0.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання з'явився прокурор. Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку ДП "Суднобудівний завод імені 61 комунара" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів обов'язкових платежів додержання валютного законодавства та інших питань згідно чинного законодавства за період з 01.07.2007 по 31.03.2008, за результатами якої складено акт від 01.08.2008 №606/36/14313240, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» №185/94 від 23.09.1994. Суть порушення полягає в тому, що:

- при виконанні контракту від 02.11.2005 № ЕDG-48, 29.12.2005 був здійснений платіж на суму 65000 євро, строк розрахунку, відповідно до ліцензії НБУ № 632 від 20.07.2006 становив 31.05.2006, відповідно до штампу Ягодинської митниці на СМR1 від 15.05.2006, та на інвойсі №1018641 від 11.05.2006 дата перетинання товару кордону України - 17.05.2006;

- при виконанні контракту від 02.11.2005 № 1148-pump-l, 29.12.2005 був здійснений платіж на суму 93 429 євро, строк розрахунку відповідно до ліцензії НБУ № 619 від 20.07.2006 становив 31.07.2006, відповідно до штампу Миколаївської митниці на інвойсі № 1148-pump-l від 15.08.2006 дата перетину товаром митного кордону України - 28.08.2006, при виконанні контракту від 26.11.2005 № 48-РМ 29.12.2005 був здійснений платіж на суму 110 000 євро, відповідно до ліцензії НБУ № 622 від 20.07.2006 граничний строк розрахунку був встановлений 31.11.2006 , відповідно до штампу Ягодинської митниці на інвойсі №70046 від 30.10.2006 дата перетинання товаром кордону 13.11.2006;

- при виконанні контракту від 08.07.2005, № KMW 694, 29.12.2006 був здійснений платіж на суму 155436,63 євро, граничний строк розрахунку відповідно до ліцензії НБУ № 621 від 20.07.2006 становив 30.11.2006, відповідно до штампу митниці товар, що поставлявся частинами відповідно до цього контракту, перетнув митний кордон України 15.05.2006 (на суму 12205,76 євро) та 20.02.2007 (на суму 143230,86 євро);

- при виконанні контракту від 26.11.2005 № 48-boit, 29.12.2005 був здійснений платіж на суму 222 345 євро, граничним терміном надходження товару, відповідно до ліцензії НБУ від 21.07.2006 № 631 - 30.11.2006 p., відповідно до штампу Ягодинської митниці товар вартістю 106820 євро перетнув кордон України 07.08.2006 , а відповідно до штампу Ізмаїльської митниці товар вартістю 115 525 євро перетнув кордон України 11.08.2006;

- при виконанні контракту від 26.11.2005 № 13450-F.O.SEP-48, 29.12.2005 був здійснений платіж на суму 167 700 євро, відповідно до ліцензії НБУ № 624 від 20.07.2006 граничний строк поставки товару становив 30.06.2006, відповідно до штампу Ізмаїльської митниці товар перетнув кордон України 12.07.2006;

- при виконанні контракту від 02.11.2005 № 1148-рumр-2, 29.12.2005 був здійснений платіж на суму 73574 євро, відповідно до ліцензії НБУ № 623 від 20.07.2006 граничний термін поставки товару 31.05.2006, відповідно до штампу Ягодинської митниці товар перетнув кордон України 27.05.2006;

- при виконанні контракту від 26.11.2005 № 13450-FIRE.INS-48 " Раrос Export OY АВ", Фінляндія був здійснений платіж на суму 100 312,31 євро, граничний термін надходження товару становив 29.03.2006, відповідно до штампу на інвойсі №ED 1505138 від 18.01.2006 на суму 21346,72 євро, № ED 1505121 від 18.01.2006 на суму 37 395,46 євро - перетин кордону відповідно до штампу Глухівської митниці - 27.01.2006; відповідно до штампу на інвойсі № ED 15055527 від 08.02.2006 на суму 41 570,13 євро перетин кордону відповідно до штампу Глухівської митниці - 18.02.2006;

- при виконанні контракту від 26.11.2005 № 13450-HERM.INS-48 фірма «UAB Раrос», Литва був здійснений платіж на суму 26 686,04 євро, граничний термін надходження товарів становив 29.03.2006. Товар на цю суму надходив частинами: на суму 4 630,61 євро товар перетнув кордон 22.03.2006 (штамп Чернігівської митниці); на суму 9261,22 євро товар перетнув кордон 26.03.2006 (штамп Чернігівської митниці); товар на суму 4 630,61 євро перетнув кордон 27.03.2006 (штамп Чернігівської митниці); товар на суму 8183,6 євро перетнув кордон 09.04.2006 (штамп Чернігівської митниці);

- при виконанні контакту від 07.07.2005 №13450-1148-SP "Albe Trading &Consulting GmbH", Germany був здійснений платіж на суму 211 000 дол. США, граничний термін надходження товару 29.03.2006. Відповідно до штампу Глухівської митниці на залізничній дорожня - транспортній накладній № 404704 дата перетину кордону 30.03.2006;

- при виконанні контракту від 18.10.2004 № 135450-МЕ-1148, 29.12.2005 був здійснений платіж на суму 1 096 000 євро, відповідно ліцензії НБУ № 678 від 03.08.2006 граничний строк ввезення товару 30.09.2006.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем було прийнято спірне рішення від 14.08.2008 №00009736/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 8002514,44 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що фактично відсутні підстави для нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, а тому податкове повідомлення-рішення № 00009736/0 від14.08.2008 є протиправним та підлягає скасуванню.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Згідно зі ст. 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (зі змінами і доповненнями), моментом здійснення імпорту є момент перетину товару митного кордону України. При цьому термін «момент перетину товаром митного кордону України» конкретизується існуючими нормами у митному законодавстві, зокрема, у Митному кодексі України, відповідно до п. 1 ст. 15 якого, термін «ввезення в Україну» означає фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій положення вказаних вище правових норм застосовані не були, обставини справи щодо дати перетину митного кордону України товаром згідно вказаних контрактів, щодо кількості днів прострочення термінів надходження товару за вказаними контрактами (відсутності прострочення термінів надходження товару) встановлені не були, тоді як зазначені обставини є предметом доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.

Також, судам необхідно врахувати, що пеня, передбачена статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю, а тому згідно зі ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції, в даному випадку, могли бути застосовані до позивача протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення ним встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Отже, судам слід встановити правомірність застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль