Ухвала суду № 52079267, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/62723/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В., секретар Малина Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «AICE Україна» до Відділу Державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій щодо звернення стягнення на заставлене майно незаконними, скасування акту опису й арешту майна від 09 листопада 2012 року та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «AICE Україна» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року Приватне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «AICE Україна» звернулося до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області, третя особа - ОСОБА_4, в якому просило: визнати дії державного виконавця Новікова М.М. Відділу Державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області по зверненню стягнення на заставлене майно автомобіль марки CHEVROLET AVEO SF69Y, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № ОСОБА_7 ОСОБА_8, реєстраційний номер НОМЕР_1 незаконними; скасувати акт опису й арешту майна від 09 листопада 2012 року про арешт заставленого автомобіля марки CHEVROLET AVEO SF69Y, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № ОСОБА_7 ОСОБА_8, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_4; зобов'язати державного виконавця Новікова М.М. Відділу Державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області винести постанову про зняття арешту з автомобіля, яку направити у відповідні органи. Вважає, що спірним актом від 09 листопада 2012 року про арешт автомобіля порушуються права позивача як заставодержателя спірного майна.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року позов задоволено частково. Зобов'язано Відділ Державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області звільнити з-під арешту автомобіль марки CHEVROLET AVEO SF69Y, колір сірий, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № ОСОБА_7 ОСОБА_8, реєстраційний номер НОМЕР_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позивачу відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ПАТ «AICE Україна», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі Державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області перебуває виконавчий лист №2/533/668/12, виданий 13 вересня 2012 року Мар'їнським районним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 229 597,50 грн., 2227,5 грн. 3% річних від зазначеної суми боргу, державного мита у розмірі 2250 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.

09 листопада 2012 року державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області складений акт опису й арешту майна - автомобіль марки CHEVROLET AVEO SF69Y, колір сірий, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № ОСОБА_7 ОСОБА_8, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 09 листопада 2012 року №38703635 відсутнє зареєстроване за ПАТ «AІСЕ Україна» обтяження спірного автомобіля.

Як встановлено судами, 18 червня 2007 року між ПАТ «AІСЕ Україна» та ОСОБА_4 укладено договір застави, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №5849. За змістом цього договору для забезпечення вимог ПАТ «AІСЕ Україна» (заставодержателя) до ОСОБА_4 (заставодавця) щодо виконання останнім своїх зобов'язань, передбачених Угодою №112546 від 19 грудня 2005 року, заставодавець передає заставодержателю в заставу автомобіль марки CHEVROLET AVEO SF69Y, колір сірий, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № ОСОБА_7 ОСОБА_8, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 та зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу: серія АНС №049342, виданого РЕР ДАІ м. Мар'їнка Донецької області 18 червня 2007 року.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 08 серпня 2013 року №41529329 державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 30 липня 2013 року зареєстроване приватне обтяження - застава рухомого майна автомобіль марки CHEVROLET AVEO SF69Y, державний номер НОМЕР_1, на підставі договору застави №5849, від 18 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, обтяжувач - ПАТ «AІСЕ Україна», боржник - ОСОБА_4, розмір основного зобов'язання: 84866,64 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача звільнити з-під арешту автомобіль, суд першої інстанції виходив з того, що арешт автомобіля марки CHEVROLET AVEO SF69Y, державний номер НОМЕР_1, порушає права позивача як заставодержателя спірного майна, оскільки він має переважний пріоритет відносно пріоритету інших обтяжувачів на отримання задоволення своїх вимог за рахунок вказаного автомобіля, навіть якщо такі обтяження були зареєстровані раніше. В той же час, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання дій відповідача незаконними та скасування акту опису й арешту автомобіля, оскільки на час вчинення виконавчих дій запис про наявність обтяження спірного майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна був відсутній.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що акт опису й арешту майна від 09 листопада 2012 року про арешт заставленого автомобіля марки CHEVROLET AVEO SF69Y, державний номер НОМЕР_1 прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки на час складання цього акту в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна будь-яке належне ОСОБА_4 рухоме майно в заставі не знаходилось.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606.

Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно із частиною 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (стаття 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до частини 1 якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Частиною 3 цієї норми визначено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Згідно статті 16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

При цьому, згідно частини 1 статті 15 цього Закону застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначає Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до статті 12 цього Закону взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.

За правилами статті 15 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач (продавець) рухомих речей, які є предметом купівлі-продажу в кредит з відстроченням або розстроченням платежу, набуває пріоритет з моменту реєстрації відповідного обтяження. Такий пріоритет є вищим за інші обтяження майна боржника, встановлені на користь інших обтяжувачів, навіть якщо такі обтяження були зареєстровані раніше.

Правило визначення пріоритету згідно з цією статтею застосовується за умови, що обтяження, встановлене на користь продавця товару в кредит, було зареєстроване протягом п'яти днів із дня продажу і відповідний обтяжувач у зазначений строк письмово повідомив про виникнення в нього вищого пріоритету всіх інших обтяжувачів майна боржника, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених вимог законів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуваний акт опису й арешту майна прийнято відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки на час складання державним виконавцем акту опису й арешту майна від 09 листопада 2012 року запис про наявність обтяження спірного майна за ПАТ «AІСЕ Україна» у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна був відсутній.

Крім того, вірним є висновок апеляційного суду, що позивач, як заставодержатель спірного майна, не має вищого пріоритету відносно інших обтяжувачів спірного майна, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача звільнити автомобіль з-під арешту задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «AICE Україна» залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало