Ухвала суду № 52079099, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/24521/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014

у справі № 826/12904/13-а

за позовом Приватного підприємства "Стерк"

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 20.02.2013 № 37/15-307, відповідно до висновків якого, позивачем, зокрема, занижено податкове зобов'язання за грудень 2012 року у розмірі 855451,00 грн.

На підставі акта перевірки, 18.03.2013 відповідачем складено спірне податкове повідомлення-рішення №0000281530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 855451,00 грн. за основним платежем та у розмірі 213862,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Також, судами встановлено, що при проведенні камеральної перевірки відповідачем враховано висновки акта від 31.07.2012 № 62/15-307 про завищення позивачем суми у розмірі 989801,00 грн., зазначеної у рядку 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року.

Також, позивачем завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, за червень 2012 року у розмірі 995785,00 грн., у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання з ПДВ за червень 2012 року у розмірі 5300,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, 28.09.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000721530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5300,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1325,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Листом від 29.11.2012 № 848/8/10-006 позивача повідомлено, що під час складання акта від 31.07.2012 № 62/15-307 допущено арифметичну помилку, у зв'язку з чим помилково прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000721530.

Крім того, листом відповідача від 05.12.2012 № 21597/10/15-325 позивача повідомлено про скасування вказаного рішення та викладення висновків акта від 31.07.2012 № 62/15-307 у новій редакції, а саме: суму у розмірі 995785,00 грн. змінено на суму у розмірі 989801,00 грн.

Також, позивачем при складанні податкової звітності, а саме податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року не враховано висновки відповідача, оформлені актом від 31.07.2012 № 62/15-307, з урахуванням внесених виправлень, щодо завищення залишку від'ємного значення ПДВ у розмірі 989801,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, та проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Як було вірно встановлено судами, під час проведення камеральних перевірок, результати яких викладені в актах перевірки від 31.07.2012 та від 20.02.2013, відповідач не витребовував у ПП «СТЕРК» й, відповідно, не досліджував первинні документи по операціям, здійсненим в 2007-2010 роках. В актах перевірок не наведено посилань на конкретні факти порушення строків оплати або поставки з посиланнями на конкретні первинні документи.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, як було вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, виявлення у ході перевірки платника податків факту завищення ним залишку від'ємного значення суми ПДВ є підставою для складання контролюючим органом відповідного повідомлення-рішення, що, в свою чергу, є підставою для внесення платником податків даних до податкової звітності.

Внесення змін до податкового обліку платника податків, зокрема зменшення показників податкового кредиту, можливе не на підставі акта перевірки, який є службовим документом, а виключно на підставі податкового повідомлення-рішення. Відтак, обов'язок по внесенню змін до даних податкового обліку ПП «СТЕРК» мав виникнути лише у випадку отримання ним повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки декларації з ПДВ за червень 2012 року, що викладені в акті перевірки від 31.07.2012. Разом з тим, за наслідками цієї перевірки відповідачем не приймалось податкове повідомлення-рішення, що суперечить положенням ПК України.

За наведених обставин, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження складання відповідачем податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із виявленням факту завищення позивачем залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, за червень 2012 року у розмірі 989801,00 грн., колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про скасування спірного повідомлення рішення від 18.03.2013 №0000281530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль