Ухвала суду № 52079035, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/57578/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014

у справі № 826/6898/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Мото Україна"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014, задоволено позовні вимоги: скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 06.12.2013 № 100226552208 та № 100326552208.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ІСТ Сейл Маркет» та ТОВ «Торговий Дім «Ортей» за період діяльності з 01.10.201 по 30.04.2012, складено акт від 20.11.2013 № 670/26-55-22-08/30306393, в якому встановлені, зокрема, порушення вимог ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 168 370,00 грн. та п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит в деклараціях з всього у сумі 150 832,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 06.12.2013 були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення: №100226552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 188 540,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 150 832,00 грн., за штрафними санкціями - 37 708,00 грн.; №100326552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 181 724,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 168 370,00 грн., за штрафними санкціями - 133 54,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «ІСТ Сейл Маркет» та ТОВ «Торговий Дім «Ортей», на виконання умов договорів надання транспортно-експедиційних послуг, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема, договорами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними та банківськими виписками з рахунку позивача.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ «ІСТ Сейл Маркет» та ТОВ «Торговий Дім «Ортей», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Посилання податкового органу на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий Дім «Ортей» від 28.02.2013 №787/22-8/38104696 та акти перевірок ТОВ «ІСТ Сейл Маркет» від 25.04.2012 №1006/22-8/37813842, від 22.10.2012 №4470/22-8/37813842 та від 21.01.2013 №223/22-8/37813842, судами попередніх інстанцій правомірно не прийнято до уваги, оскільки, чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 06.12.2013 № 100226552208 та № 100326552208.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль