Ухвала суду № 52079028, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/58647/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2014

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014

у справі № 816/2515/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014, частково задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21.02.2014 № 0000022308; в задоволенні позову в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 27.05.2014 № 1196-25, відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Оскільки, відмова в задоволенні позовних вимог про скасування податкової вимоги від 27.05.2014 № 1196-25 по справі не оскаржується, суд касаційної інстанції, керуючись приписами ч.2 ст. 220 КАС України, переглядає судове рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правових відносин з ТОВ «Юстас-Концесія» за період з 01.07.2013 по 31.07.2013, складено акт № 467/16-01-22-06-10/00131819 від 03.02.2014, в якому встановлені, зокрема, порушення вимог п.187.1, ст.187, п.198.1, 198.4, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 570 306,00 грн., в тому числі за липень 2013 року - 570 306,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, 21.02.2014 відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000022308, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 570 306,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 285 153,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, 16.07.2013 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Юстас-Концесія» (Підрядник) був укладений Договір підряду № 1960, за умовами якого Підрядник виконує ремонт теплообмінних апаратів, заміну КНБ, трубопроводу основного конденсату та заміну арматури ТГ-2 для філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго». Ціна договору складає 8 696 755, 20 грн., термін дії Договору, з урахуванням додаткової угоди - 31.12.2014.

На виконання пункту 5.2 договору, позивачем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підрядника ТОВ "Юстас-Концесія" перераховано аванс (70%) у сумі 6087728,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.07.2013 № 450590, та отримано належним чином оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.07.2013 № 56 на суму 6087728,64 грн., в тому числі ПДВ - 1014621,44 грн.

Також, 16.07.2013 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Юстас-Концесія» (Підрядник) укладений Договір підряду № 1962, за умовами якого Підрядник виконує ремонт теплообмінних апаратів ТГ-1 (ОБ-1А;Б, МО турбіни - 3 шт., МО МОУ - 1шт., ГО - 1шт.) для філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго». Ціна договору складає 2 301 996,00 грн., термін дії Договору, з урахуванням додаткової угоди - 31.12.2014.

На виконання пункту 5.2 договору, позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Юстас-Концесія" у безготівковій формі перераховано аванс (70%) у розмірі 1611397,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.07.2013 № 450589, та отримано належним чином оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.07.2013 № 55 на суму 1611397,20 грн., в тому числі ПДВ - 268566,20 грн.

Виконання робіт за зазначеними договорами, з оформленням відповідних первинних документів, відбувалось у періодах, які не увійшли в період перевірки, а саме у грудні 2013 року, що підтверджується, зокрема, актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними.

Факт реального здійснення ремонтних робіт безпосередньо в котлотурбінному цеху філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго» саме працівниками ТОВ «Юстас-Концесія», без залучення субпідрядних організацій, підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями електронної прохідної про вхід/вихід працівників на/з території Кременчуцької ТЕЦ.

Про відсутність у правовідносинах за спірними договорами підряду субпідрядних підприємств, свідчать і службові записки ТОВ «Юстас-Концесія» на адресу позивача з проханням забезпечити ввіз на територію останнього запчастин та матеріалів, обов'язок забезпечення якими, згідно з умовами пункту 4.2 зазначених Договорів, покладається на підрядника.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ «Юстас-Концесія», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Разом з тим, судами встановлено, що між позивачем та ТОВ «Юстас-Концесія» протягом 2012 - 2014 років тривали взаємовідносини за декількома господарськими договорами.

Так, 11.12.2012 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Юстас-Концесія» (Підрядник) був укладений Договір підряду № 3895, за умовами якого Підрядник виконує роботи по заміні згинів необігріваних труб парових котлів ТГМ-84 ст. №№ 1,2,3,4 філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго». Ціна договору складає 11846100,00 грн.

На виконання робіт за Договором № 3895, в подальшому між ТОВ «Юстас-Концесія» (Підрядник ) та ТОВ «БК «Спецбуденерго» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду від 23.11.2012 № 2311/3, за результатами виконання якого Підрядником та Субпідрядником в липні 2013 року проведений розрахунок та підписаний акт приймання виконаних робіт за кошторисом «Заміна парових котлів ТГМ-84».

З урахуванням того, що згідно із вказаним актом приймання виконаних робіт за кошторисом «Заміна парових котлів ТГМ-84», кінцевим споживачем виконаних ТОВ «БК «Спецбуденерго» субпідрядних робіт є ПАТ «Полтаваобленерго», а ТОВ «Юстас-Концесія», як Підрядник, тільки передало виконані роботи Замовнику, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем при проведенні перевірки ПАТ «Полтаваобленерго» був зроблений необґрунтований висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання в Декларації з ПДВ за липень 2013 року на суму 570 306,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Юстас-Концесія» за договорами підряду від 16.07.2013 №1960 та № 1962.

Крім того, судами правомірно не прийняті до уваги посилання податкового органу на висновки акта перевірки щодо наявності в діях позивача порушень, пов'язаних саме з виконанням робіт щодо заміни згинів необігрівних труб парових котлів ТГМ-84 ст.№1,2,3,4 філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго», оскільки, встановлено, що останні виконувались за іншим господарським договором, укладеним між ПАТ «Полтаваобленерго» та ТОВ «Юстас-Концесія» у 2012 році, документи за яким, такі як: оплата, акти приймання робіт, податкові накладні, інші первинні документи, податковим органом під час перевірки не досліджувались, оскільки були складені та відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача в інших податкових періодах.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області - відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль