Ухвала суду № 52079015, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/38588/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Пущенська О.А.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2014

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2014

у справі № 815/1369/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент"

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2014, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.02.2014 №0000412202 та №0000422202.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Цемент" було надано до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкову Декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року (від 16.01.2014 №90087534111), Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової Декларації з податку на додану (Додаток 1) від 16.01.2014 №9087534007.

Податковим органом проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих в Декларації з податку на додану вартість від 16.01.2014 №90087534111 та Додатку №1 до Декларації від 16.01.2014 №9087534007 за грудень 2013 року, за результатами якої складено акт від 23.01.2014 №77/15-54-22-03/31519010, яким встановлено, що внаслідок порушення вимог пп.192.1.1 п.192.1 ст. 192, пп.192.1.2 п.192.1 ст. 192 ПК України, вимог п.14 Розділу 3, п.4.5 Розділу 5 Наказу Міністерства доходів та зборів України №678 від 13.11.2013 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" за грудень 2013 року, занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 965 345,00 грн., завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 2 696 209,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки, відповідачем 07.02.2014 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення: №0000412202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 448 017,00 грн.; №0000422202, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на 2 696 209,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до п.192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом 192.1.1 п.192.1 ст. 192 ПК України визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно акта перевірки ТОВ "Цемент" порушено вимоги п.п.192.1.1, п.п.192.1.2 п.192.1 ст. 192 ПК України, а саме: при заповненні гр.8 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової Декларації з податку на додану вартість №9087534007 від 16.01.2014 не відображено підстави для проведення коригування обсягів поставки та сум податку на додану вартість по контрагенту ПАТ "Подільський цемент", які пов'язані з поверненням товарів відповідно вимог п.14 Розділу 3, п.4.5 Розділу 5 Наказу Міністерства доходів та зборів України "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", проведено збільшення податкового кредиту на загальну суму 3 661 554,00 грн.

Однак, як було вірно встановлено судами, в п.2 акта зазначено, що згідно поданого розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової Декларації з податку на додану вартість №9087534007 від 16.01.2014 ТОВ "Цемент" у гр.8 Додатку "Підстава для коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість" зазначено "зміна ціни" та в цьому ж пункті, податковим органом зазначено, що ТОВ "Цемент" не відображено підстави для проведення коригування обсягів поставки та сум податку на додану вартість по контрагенту ПАТ "Подільський цемент".

Разом з тим, позивачем надано розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної ПАТ "Подільський цемент", на підставі яких здійснено коригування сум податку на додану вартість, відповідно до яких причиною коригування є саме "зміна ціни".

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2014 податковим органом проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих в Декларації з податку на додану вартість від 16.01.2014 №90087534111 та Додатку №1 до Декларації від 16.01.2014 №9087534007 за грудень 2013 року.

Відповідно до пп.75.1.1, пп.75.2.1 п.75.1 ст. 75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників, перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення камеральної перевірки даних, задекларованих в декларації з податку на додану вартість від 16.01.2014 №90087534111 та Додатку №1 до зазначеної декларації за грудень 2013 року, не встановлено наявність арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку).

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у відповідача без проведення документальної перевірки щодо достовірності заповнення гр. 8 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ, були відсутні підстави згідно акта камеральної перевірки приходити до висновку про порушення ТОВ «Цемент» вимог пп.192.1.1, пп.192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПК України та, відповідно, приймати спірні податкові повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль