Ухвала суду № 52078929, 15.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Київ К/800/38720/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої: Калашнікової О.В.

суддів:Васильченко Н.В. Леонтович К.Г.

секретар судового засідання - Маджар О.М.

за участю:

представника позивача - Арістархової П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі № 808/3778/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" звернулось в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови відповідача про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2013 року №№31, 32, 33, 34.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані постанови винесені на підставі результатів перевірок, проведених з порушенням вимог чинного законодавства, а відомості, що містяться в актах перевірок не відповідають дійсності, оскільки будівельні роботи не проводилися, а лише розпочиналися.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року, позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2013 року №№31, 32, 33, 34.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем 12.02.2013 року було подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області декларації про початок виконання будівельних робіт на існуючих АЗС за адресами у м. Запоріжжі: вул. Нагнибіди, 9 (АЗС №7), вул. Грязнова, 2б (АЗС №16), вул. Братська, 47 (АЗС №17), вул. Куйбишева, 315 (АЗС №25). Розробником проектної документації ТОВ "Спецбуд-Севіс" було визначено об'єкти ІІІ категорії складності.

18 лютого 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області вказані декларації повернула у зв'язку з тим, що вказані об'єкти відносяться до ІV та V категорій складності, дозвіл на виконання будівельних робіт видається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

21 лютого 2013 року головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Балабановим Р.В. у присутності інженера ТОВ "ТФ Запоріжнафтопродукт" ОСОБА_6 були проведені позапланові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на вказаних АЗС, за результатами яких складено акти.

Перевірки були проведені відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, у зв'язку з необхідністю перевірки достовірності даних, наведених у деклараціях про початок виконання будівельних робіт.

В актах перевірками було встановлено надання недостовірних даних у поданих деклараціях про початок виконання будівельних робіт з будівництва об'єктів "обладнання існуючих АЗС додатковим технологічним обладнанням для заправки скрапленим газом за адресою у м. Запоріжжі: вул. Нагнибіди, 9 (АЗС №7), вул. Грязнова, 2б (АЗС №16), вул. Братська, 47 (АЗС №17), вул. Куйбишева, 315 (АЗС №25) (ІІІ категорії складності)", а саме будівельні роботи зазначених об'єктів на момент подачі таких декларацій (станом на 15.03.2013 року) було виконано у повному обсязі (монтаж додаткового технологічного обладнання), що фактично є недостовірними даними, що в свою чергу є порушенням частини восьмої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 10 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 року №466. Перевірками було встановлено, що дані роботи були виконані без отримання права на виконання зазначених робіт, а саме без реєстрації відповідних декларацій про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням абзацу 2 частини другої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 16 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466. В акті зазначено, що об'єкти не експлуатуються. У всіх актах відсутній підпис інженера ТОВ "ТФ Запоріжнафтопродукт" ОСОБА_6

19 березня 2013 року головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Балабановим Р.В. були складені приписи №37, 38, 39, 40, згідно яких позивача зобов'язано не виконувати будівельні роботи на об'єктах за адресою у м. Запоріжжі вул. Нагнибіди, 9 (АЗС №7), вул. Грязнова, 2б (АЗС №16), вул. Братська, 47 (АЗС №17), вул. Куйбишева, 315 (АЗС №25) до набуття права на виконання зазначених робіт, а саме реєстрації відповідної декларації про початок виконання будівельних робіт. Вказані приписи були направлені ТОВ "ТФ Запоріжнафтопродукт" поштою 21.03.2013 року.

26 березня 2013 року заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області були винесені постанови №31, 32, 33, 34 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" у сумі 103230 грн. за кожне правопорушення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено фактичне здійснення перевірки з урахуванням вимог чинного законодавства, а відомості, зазначені в актах перевірки, містять суперечливі данні, при перевірці не були присутні уповноважені особи позивача, а оскаржувані постанови прийняті з порушенням законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачу повернуто на доопрацювання декларацію про початок виконання будівельних робіт у зв'язку з тим, що об'єкт, на якому мають виконуватися будівельні роботи, відноситься до ІV та V категорій складності, а не до ІІІ, як вказано у декларації. Дана декларація позивачем повторно не подавалась.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду України від 2 червня 2015 року.

Пунктом 4, 12 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації.

У разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.

Пунктом 8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Аналізуючи наведені вище норми, колегія суддів Верховного Суду України прийшла до висновку, що поняття «подана декларація» як складова підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних включає і реєстрацію (прийняття) Інспекцією цієї декларації. У разі використання Інспекцією свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» за порушення норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що на момент здійснення 21.03.2013 року позапланових перевірок АЗС відповідачем 18.02.2013 року вже були повернуті декларації про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання з підстав невірного зазначення категорії складності об'єктів та запропоновано одержати дозволи на виконання будівельних робіт в центральному органі ДАБК у зв'язку з тим, що будівництво об'єктів має ІV та V категорії складності, а тому підстав для здійснення позапланових перевірок 21.03.2013 року відповідно до законодавства не було.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

Судді: