Ухвала суду № 52078924, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/55055/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінант Плюс»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2014

у справі № 826/9569/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінант Плюс»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінант Плюс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0000932201 від 12.03.2014.

Поставною Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014, в задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 0000932201 від 12.03.2014, став акт документальної позапланової перевірки ТОВ «Домінант Плюс» № 313/26-53-22-01-26-34484452 від 21.02.2014, яким встановлено порушення вимог ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених ПП «Флагман-1» у складі вартості послуг.

Матеріалами справи встановлено, що 01.01.2013 між ТОВ «Домінант Плюс» та ПП «Флагман-1» укладено договір № 28 про вдосконалення послуг безпеки, за умовами якого останнє зобов'язалось на умовах і в порядку, що передбачені відповідними договорами на охорону між позивачем та третіми особами, прийняти на себе зобов'язання, що належать ТОВ «Домінант Плюс» відповідно до цих договорів, що є предметом їх взаємної діяльності.

На підставі названого договору ПП «Флагман-1» виписано податкові накладні на загальну суму 587 824,80 грн., у т.ч. 117 564,96 грн. ПДВ.

Розрахунки позивач частково здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів у розмірі 359 379,76 грн., а зазначені у податкових накладних суми відніс до податкового кредиту.

Згідно листів позивача: № 1912/14-17 від 01.01.2013 - кількість охоронців - 29 чоловік, охороняти об'єкти (СТОВ «Щербашенське», ТОВ «Агрофірма ім. Петровського», ТОВ «Маловисківський елеватор», ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство», КП «Мікро-еом-сервіс» та СТОВ «Рось»); № 012/14-15 від 01.02.2013 - кількість охоронців - 24 чоловіки, охороняти об'єкти (СТОВ «Щербашенське», ТОВ «Агрофірма ім. Петровського», ТОВ «Маловисківський елеватор», ТОВ «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА-ЕКО» та СТОВ «Рось»); № 1912/14-16 від 01.03.2013 - кількість охоронців - 29 чоловік, охороняти об'єкти (СТОВ «Щербашенське», ТОВ «Агрофірма ім. Петровського», ТОВ «Маловисківський елеватор», ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство», ТОВ «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА-ЕКО» та СТОВ «Рось»).

В протоколі Погодження договірної ціни послуг по договору № 28 ціна однієї години послуг з охорони, яку надає ПП «Флагман-1» позивачу становить 12.30 грн. (із ПДВ).

Як встановлено в судовому порядку, згідно умов договорів між позивачем та СТОВ «Щербашенське», ТОВ «Агрофірма ім. Петровського», ТОВ «Маловисківський елеватор», ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство», КП «Мікро-еом-сервіс», ТОВ «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА-ЕКО» та СТОВ «Рось» вартість однієї години послуг з охорони, яку надає позивач вказаним контрагентам, становить 10 грн. (із ПДВ).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження причинного зв'язку між придбанням послуг за заниженою ціною та отриманням економічної вигоди, шляхом їх практичної реалізації; не надано пояснень щодо економічної доцільності перерахування позивачем більшої суми ПДВ ПП «Флагман-1», ніж фактично було отримано від СТОВ «Щербашенське», ТОВ «Агрофірма ім. Петровського», ТОВ «Маловисківський елеватор», ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство», КП «Мікро-еом-сервіс», ТОВ «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА-ЕКО» та СТОВ «Рось»; відсутні Журнали повідомлень про прийняття об'єкту під охорону та відсутні докази фіксування повідомлень черговими охоронцями про прийняття об'єкта під охорону; відсутні докази наявності у позивача пульта охорони (обладнання, технічного персоналу, виокремленої багатоканальної телефонної лінії тощо), на яку сповіщається про прийняття об'єкту під охорону.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з урахуванням наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Господарська діяльність в розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Господарського кодексу України).

Наведені норми права дають підстави вважати, що у зв'язку з веденням господарської діяльності платником податку здійснюються операції, кінцевим результатом яких є отримання прибутку, але здійснюються вони на його власний ризик.

Таким чином, при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції, віднесення яких до господарських можливе лише у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

В даному випадку, як встановлено судами обох інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, позивачем не було обґрунтовано ні економічних причин, ні ділової мети укладення угоди між позивачем та ПП «Флагман-1» № 28 від 01.01.2013 за вищою ціною, ніж ціна, визначена у договорах з контрагентами СТОВ «Щербашенське», ТОВ «Агрофірма ім. Петровського», ТОВ «Маловисківський елеватор», ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство», КП «Мікро-еом-сервіс», ТОВ «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА-ЕКО» та СТОВ «Рось», в результаті чого виникли збиткові операції.

Відповідно до встановлених обставин, за відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінант Плюс» відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний