Ухвала суду № 52078793, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/56745/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2014

у справі № 804/10423/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш»

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномаш» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002972203 від 08.07.2014.

Поставною Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014, позовні вимоги задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Техномаш» у податковій звітності з податку на додану вартість за березень, квітень 2014 року, складено акт № 1587/04-61-22-3/32640621 від 12.06.2014, в якому встановлено порушення: п. 198.6 ст. 198, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 4.6.7 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011 № 1492, в результаті чого неправомірно сформовано залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду за квітень 2014 року у розмірі 1 218 228 грн.

На думку податкового органу, підприємством невірно визначено суму від'ємного значення з податку на додану вартість, в зв'язку з безпідставним перенесенням до рядка 21.3 залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду березня, квітня 2014 року у розмірі 1 218 228 грн., який зменшено актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.12.2013 № 1240/04-61-22-3/32640621, на підставі якого податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.01.2014 № 0000402203 та № 0000412203.

08.07.2014 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002972203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року у загальній сумі 1 218 228 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 22.01.2014 № 0000402203 та № 00000412203, якими було зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість, оскаржувалися платником податків в судовому порядку та згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2014, вказані рішення були скасовані, як неправомірні.

Під час проведення камеральної перевірки вказане судове рішення не набрало законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 цього Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Норми чинного законодавства не містять обов'язку декларування від'ємного значення з податку на додану вартість з урахування висновків попередньої перевірки платника, які не набули статусу обов'язкових до вступу відповідного судового рішення в законну силу.

Оскільки, в судовому порядку встановлено, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, було відсутнє судового рішення, яке б набрало законної сили та яким би було встановлено правомірність податкових повідомлень-рішень від 22.10.2014 № 0000402203 та № 0000412203 і відповідно правомірність висновків податкового органу щодо завищення залишку від'ємного значення та заниження податкових зобов'язань, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про безпідставність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний