Ухвала суду № 52078616, 30.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2015 р. м. Київ К/800/27324/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Біднягін В.В.

відповідача Огнарьов Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 рокута ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 рокуу справі826/1078/15за позовомПублічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі по тексту - позивач, ПАТ «ДПЗК України») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19 серпня 2014 року №115626552206.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 року, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року залишена без змін, у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва у період з 11 по 24 липня 2014 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними договорами: № 664 від 31 жовтня 2013 року та №371 від 15 серпня 2013 року з компанією «Sonders Trading K/S Co., Limited» (Гонконг) згідно листа публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі по тексту - ПАТ «Укрексімбанк») від 01 квітня 2014 року № 153-02/1103 (вх. ДПІ від 07 квітня 2014 року №18372/10); №600 від 08 листопада 2013 року, №430/1 від 03 вересня 2013 року, №397 від 22 серпня 2013 року з компанією «Sonders Trading K/S Co., Limited» (Гонконг), № 597 від 07 листопада 2013 року з компанією «China National Complete Engineering Corporation» (Китай), №NES01/679 від 30 серпня 2013 року з компанією «Neslot Limited» (Гонконг) згідно листа ПАТ «Укрексімбанк» від 09 квітня 2014 року № 153-02/1099 (вх. ДПІ від 14 липня 2014 року №19881/10); № 635 від 06 листопада 2013 року з компанією «Sonders Trading K/S Co., Limited» (Гонконг) згідно листа публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» (далі по тексту - ПАТ «Радикал Банк») від 09 квітня 2014 року № 190/14 (вх. ДПІ від 14 квітня 2014 року №19878/10); № 416 від 30 серпня 2013 року, № NES03/671 від 01 листопада 2013 року, №385 від 19 серпня 2013 року, № 677 від 28 листопада 2013 року, № 388 від 19 серпня 2013 року з компанією «Neslot Limited» (Гонконг) згідно листа ПАТ «Укрексімбанк» від 28 квітня 2014 року № 153-02/1629 (вх. ДПІ від 05 травня 2014 року №23385/10); № ЕХР140114-1 від 14 січня 2014 року, № ЕХР230114-1від 23 січня 2014 року з компанією «Neslot Limited» (Гонконг) згідно листів ПАТ «Радикал Банк» від 08 травня 2014 року № 1406/14 (вх. ДПІ від 12 травня 2014 року №2149/14) та від 10 червня 2014 року № 2149/14 (вх. ДПІ від 12 червня 2014 року №29962/10).

За результатами вказаної перевірки відповідачем 31 липня 2014 року складено акт № 710/26-55-22-06/37243279 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому встановлено, зокрема, порушення позивачем статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР.

Виявлення зазначеного порушення стало підставою для винесення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві19 серпня 2014 року податкового повідомлення - рішення №115626552206, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, згідно зі статтею 4 Закону України Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення статті 1 названого Закону нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 209080606,83 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем не надано доказів на спростування обґрунтованості висновків акту перевірки, що свідчить про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з наступними змінами та доповненнями, у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України від 23.09.1994р. №185/94-ВР).

Статтею 1 зазначеного Закону, зокрема, передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Порушення резидентами строків, передбачених названою правовою нормою, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (стаття 4 Закону).

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. №959-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціям з поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до приписів статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року №1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України» у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, закріплено, що імпортна операція резидента вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком; припинення дії зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента на підставі документів, перелік яких визначається Національним банком.

Згідно з пунктом 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631 експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Однак, під час розгляду справи, судами першої та апеляційної інстанції не було перевірено дотримання позивачем наведених вище положень нормативно-правових актів, чинних на час виникнення спірних правовідносин.

Зокрема, судами не досліджено надання належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за операціями, які були предметом перевірки податного органу, до уповноважених банків для зняття їх з контролю, а також листи останніх про зняття з валютного контролю відповідних операцій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись із позицією судів першої та апеляційної інстанцій про повноту дослідження обставин справи та надання всебічної правової оцінки матеріалам справи, та вважає за необхідне при новому розгляді справи встановити належне документальне оформлення припинення дії зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента.

Зважаючи на те, що суди не виконали покладених на них функцій та допустили порушення норм процесуального права, не врахувавши принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і це призвело до передчасних та не обґрунтованих належним чином висновків, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 236, частиною 6 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі №826/1078/15 скасувати.

3. Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна