ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2015 року м. Київ К/800/28944/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Сороки М. О., Чумаченко Т. А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Альватрейдінг" до Чернігівської митниці Міндоходів про скасування рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року,
у с т а н о в и л а :
У лютому 2015 року Приватне підприємство "Альватрейдінг" (далі - ПП "Альватрейдінг") звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Міндоходів, в якому просить:
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000049/2 від 18 лютого 2015 року;
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00057 від 18 лютого 2015 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що під час здійснення митного контролю ПП "Альватрейдінг" було подано до митного оформлення вантажну митну декларацію: № 102110000/2015/020770 разом із товаросупровідними документами на товар, який заявлений в режимі "ІМ-40".
Позивач вказує, що митна вартість під час митного оформлення товарів, які ввозились на територію України визначалась за основним методом, тобто за ціною договору (контракту).
Однак, застосувавши інший метод ніж заявлений ПП "Альватрейдінг", відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення, Чернігівська митниця Міндоходів вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку із наданням декларантом або уповноваженою ним особою документів, які містять неповні відомості, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товарів.
Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товарів та застосування методів визначення митної вартості товарів, позивач звернувсь до суду з вимогою про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000049/2.
17 березня 2015 року, розглянувши під час судового засідання клопотання представника позивача, Харківським окружним адміністративним судом замінено неналежного відповідача Чернігівську митницю Міндоходів на належного - Чернігівську митницю Державної фіскальної служби (далі - Чернігівська митниця ДФС).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000049/2 від 18 лютого 2015 року.
Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00057.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "Альватрейдінг" судові витрати по сплаті судового збору у сумі 146,16 гривень.
У своїй касаційній скарзі Чернігівська митниця ДФС, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В свою чергу, представник ПП "Альватрейдінг" у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП "Альватрейдінг" та компанією "CHANGXING KINGKE IMPORT&EXPORT CO., LTD" (Китай) укладено контракт №22/09/14 від 22 вересня 2014 року щодо поставки запасних частин для велосипедів, відповідно до якого позивач придбаває товар за кількістю, асортиментом і вартістю, вказаній в інвойсах щодо кожної поставки, які є невід'ємними частинами даного контракту.
Пунктом 3 зазначеного контракту визначено, що поставка товару здійснюється у відповідності до Incoterms-2010, умови якої узгоджуються сторонами контракту щодо кожної окремої партії товару та зазначаються у рахунку-фактурі.
На виконання вимог вказаного контракту позивач здійснював ввезення на територію України товару, а саме:
- "запасні частини з недорогоцінних металів для велосипедів: FRAME/рама - 4368 шт. Виробник: "CHSMPION BICYCLE INDUSTRIAL CO., LIMITED, торгівельна марка CBI, країна виробництва - Китай";
- "запасні частини з недорогоцінних металів для велосипедів: FORK/вилка - 4578 шт. Виробник: "CHSMPION BICYCLE INDUSTRIAL CO., LIMITED, торгівельна марка CBI, країна виробництва - Китай";
- "запасні частини з недорогоцінних металів для велосипедів: BRAKE CABLE (SET)/тросик гальма (комплект) - 9240 шт. Виробник: "CHSMPION BICYCLE INDUSTRIAL CO., LIMITED, торгівельна марка CBI, країна виробництва - Китай";
- "сідло для велосипедів: SADDLE/сідло - 5740 шт. Виробник: "CHSMPION BICYCLE INDUSTRIAL CO., LIMITED, торгівельна марка CBI, країна виробництва - Китай";
- "запасні частини для а/м з чорних металів, кривошипно-шатунні механізми: CRANK/шатун - 5040 шт. Виробник: "CHSMPION BICYCLE INDUSTRIAL CO., LIMITED, торгівельна марка CBI, країна виробництва - Китай";
- "запасні частини для велосипедів з чорних металів: GRIPS (SET)/ручки керма (комплект) - 19500 шт. Виробник: "CHSMPION BICYCLE INDUSTRIAL CO., LIMITED, торгівельна марка CBI, країна виробництва - Китай".
Митне оформлення товарів позивач здійснював на підставі декларації № 102110000/2015/020770 від 18 лютого 2015 року, в якій вказано митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору, на підтвердження якої ПП "Альватрейдінг" подано: контракт № АLK 22/09/14 від 22 вересня 2014 року; додаткові угоди № 4 та № 5 зовнішньоекономічного контракту; міжнародні товарно-транспортні накладні № 5153, № 5153/1 та № 5153/2 від 17 лютого 2015 року; коносамент BSG15010121А від 07 січня 2015 року; калькуляцію № АLK С200321/2 від 20 січня 2015 року; інвойс № АLK 200321 від 07 січня 2015 року; пакувальний лист до інвойсу № АLK 200321 від 07 січня 2015 року; акт про зважування вантажів №б/н від 16 лютого 2015 року; видаткову накладну № АLK 200321/01 від 06 січня 2015 року; відвантажувальну специфікацію № АLK 200321/01 від 08 січня 2015 року; звіт про оцінку майна № 04-04/02/22 від 18 лютого 2015 року; листи № 1.26/1 та №2.26/1 від 26 січня 2015 року; прайс-лист № АLK 483 від 26 грудня 2015року.
Так, заявлена митна вартість товару по вантажній митній декларації № 102110000/2015/020770 від 18 лютого 2015 року у відповідності до інвойсу № АLK 200321 від 07 січня 2015 року склала 41910,74 доларів США, що становило за офіційним курсом НБУ - 1104713,18 гривень.
Не погоджуючись із визначеною декларантом митною вартістю товарів у декларації, Чернігівською митницею ДФС прийнято рішення № 102000010/2015/000049/2 про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.
Таким чином, прийняття органом доходів і зборів оскаржуваного рішення стало наслідком збільшення митних платежів за товари, задекларовані позивачем на загальну суму 27750,79 доларів США.
Зі змісту оскаржуваного рішення контролюючого органу вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки документи, які подані до митного оформлення документи не містять усіх складових митної вартості, що передбачені умовами поставки CFR.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00057.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, прийшов до висновку про необґрунтованість застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товару, ніж заявлений декларантом у вантажній митній декларації № 102110000/2015/020770 від 18 лютого 2015 року.
Таку позицію Харківського окружного адміністративного суду підтримав і Харківський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.
Згідно із частиною 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.
Відповідно до частини 2 статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Згідно із статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:
- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.
В силу частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до поданої ПП "Альватрейдінг" декларації, поставка товару ввезеного на митну територію України здійснювалася на умовах CFR UA Odessa, Україна згідно із Incoterms 2010, що відповідає укладеному між компанією "CHANGXING KINGKE IMPORT&EXPORT CO., LTD" та позивачем зовнішньоекономічному контракту № ALK22/09/14 від 22 вересня 2014 року та інвойсу № АLK 200321 від 07 січня 2015 року.
Вказаний товар у порту призначення міста Одеси отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден груп ЛТД" відповідно до умов договору № 19/11-172 на транспортно-експедиторське обслуговування від 19 листопада 2014 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Голден груп ЛТД", згідно з яким останній надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України. В подальшому вантаж передано для митного оформлення (випуску) товарів у зону діяльності Чернігівської митниці ДФС.
З урахуванням умови поставки CFR, що насамперед використовується при перевезенні товарів лише морським транспортом, згідно із якою продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, тобто плату за перевезення вантажу, а також завантаження, розвантаження, складування товару.
Разом з цим, продавець зобов'язаний здійснити митне очищення товару для експорту.
Отже, митна вартість товару складається з вартості самого товару та додатково включає в себе вищевказані витрати понесені продавцем.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що орган доходів і зборів не має права вимагати від декларанта документів, пов'язаних із страхуванням товару, оскільки страхування товару не є складовою митної вартості товару за умови поставки CFR.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження митної вартості товарів надано всі необхідні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Зі змісту оскаржуваного рішення № 102000010/2015/000049/2 від 18 лютого 2015 року також вбачається, що в укладеному зовнішньоекономічному контракті відсутні підписи постачальника, однак частиною 3 статі 207 Цивільного кодексу України визначена можливість використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного та іншого копіювання, електронно-числового підпису або аналога власноручного підпису.
Разом з цим, слід зазначити, що факсимільне відтворення підпису особи, уповноваженої на укладання договорів також наявні і в інших документах, зокрема у інвойсі № АLK 200321 від 07 січня 2015 року та пакувальному листі.
Аналізуючи вищезазначені положення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для витребування у позивача додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, оскільки декларантом були надані всі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді М. О. Сорока
Т. А. Чумаченко
Судове рішення № 52078381, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/1910/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: