Ухвала суду № 52078322, 22.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2015 р. м. Київ К/800/31254/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пневмогідротехнолоджіз»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року

у справі № 2а-16741/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пневмогідротехнолоджіз»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аммо»,

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВБК Стандарт-Сервіс»

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пневмогідротехнолоджіз» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Пневмогідротехнолоджіз») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2012 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Пневмогідротехнолоджіз» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2012 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ТОВ «Пневмогідротехнолоджіз» задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2013 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2012 року залишено без змін.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права, позов задовольнити повністю.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Пневмогідротехнолоджіс» з питань визначених у постанові слідчого СВ Голосіївського РУ ГУМ України в м. Києві від 30.06.2011 року щодо фінансово-господарських відносин з ТОВ «Аммо», ТОВ «ВБК Стандарт-Сервіс», ТОВ «Рібекс ЛТД», ТОВ «Верес-Ком» за період з 01.07.2008 року по 31.07.2011 року, за результатами якої складено акт від 17.10.2011 року № 6679/2307/35426496.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у зв'язку із заниження сум податку на додану вартість у розмірі 183 280,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011 року № 0003082307/50583, яким ТОВ «Пневмогідротехнолоджіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 183 280,00 грн. та за штрафними санкціями 45 820,00 грн.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов висновку про недоведеність позивачем реального характеру проведених господарських операцій.

Колегія суду не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з пунктом 86.9 статті 86 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання враховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Слід зазначити, що судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи не виконано вказівок ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2013 року та, зокрема, не досліджено всіх обставин справи, а саме: підстави проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Пневмогідротехнолоджіс», яка була призначена за постановою слідчого СВ Голосіївського РУ ГУМ України в м. Києві від 30.06.2011 року. Крім того, не було в повному обсязі досліджено первинні документи, що містяться в матеріалах справи та не з'ясовано чи підтверджують вони факти здійснення господарських операцій, а також не встановлено наявності зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання у господарській діяльності.

Отже, судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи не було в повному обсязі встановлено та досліджено докази що містяться в матеріалах справи, не надано належну правову оцінку та не з'ясовано в повному обсязі всі фактичні обставини справи.

Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не розглянули належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надали належну оцінку обставинам справи та не виконали вимоги частини 5 статті 227 КАС України.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна інстанція згідно з частини 2 статті 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, колегія суду, відповідно до вимог статті 227 КАС України дійшла висновку про невиконання судами вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2013 року, неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга ТОВ «Пневмогідротехнолоджіз» підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пневмогідротехнолоджіз» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун