Ухвала суду № 52078153, 15.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Київ К/800/424/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Сорока М.О., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги колективного підприємства «ІНДОДЯГ» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Колективного підприємства «ІНДОДЯГ»

до відповідача Реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4

про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

11.04.2013р. колективне підприємство «ІНДОДЯГ» (далі Підприємство) звернулось до суду з позовом про зобов'язання Реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області (далі Реєстраційна служба) зареєструвати за позивачем право власності на нерухоме майно. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він, враховуючи рішення третейського суду від 23.03.2009р., є власником будівель, розташованих за адресою : АДРЕСА_1. Вважаючи, що Реєстраційна служба повинна здійснити реєстрацію права власності Підприємства на вказані споруди, позивач просив задовольнити адміністративний позов.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2013р. позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013р. задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4, скасовано постанову суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою апеляційного суду Підприємство звернулось з касаційною скаргою в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що апеляційним судом розглянуто скаргу ОСОБА_4, яка не є стороною угоди, якою встановлено третейське застереження щодо спорів Підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 2442 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В своїй постанові від 10.04.2012р. (номер справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21-1115во10) Верховний Суд України зазначив :

«Відповідно до статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням».

В постанові Верховного Суду України від 26.03.2013р. у справі №21-438а12 також наголошено, що відповідно до частини першої статті 2, пунктів 6, 8 частини першої статті 3, частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси юридичних осіб.

Отже, під час розгляду справи адміністративної юрисдикції, позивач повинен зазначити які саме його права або законні інтереси порушено рішенням та діями суб'єкта владних повноважень, а суди встановити, чи дійсно порушують дії суб'єкта владних повноважень права та інтереси позивача.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивач до Реєстраційної служби із заявою про здійснення реєстрації його права власності на об'єкти нерухомості не звертався, а відповідачем жодних рішень з цього приводу не приймалось, отже діями або бездіяльністю Реєстраційної служби не було порушено законних прав, свобод та інтересів позивача, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.

З огляду на це суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову Підприємства і доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 2201,223,224,230,231,254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу колективного підприємства «ІНДОДЯГ» України залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

М.О. Сорока

В.Ф. Мороз