Ухвала суду № 52078108, 15.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Київ К/800/60727/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.,

та представників сторін:

від позивача - Корж М.П.,

від відповідача - Вініченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014

у справі № 826/5830/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Лайн"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2014 в задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2014 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Н-Лайн" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Будівельна компанія Палаццо" за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 07.11.2013 № 2256/26-58-22-08-11/36309050, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 732 507,00 грн., пунктів 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 649 193,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 28.11.2013 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0008162208, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 811 491,00 грн., у тому числі: за основним платежем на 649 193,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 162 298,00 грн.;

- № 0008152208, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток на 769 425,00 грн., у тому числі: за основним платежем на 732 507, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 36 918,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив того, що позивачем не надано належних первинних документів, які мали бути складені відповідно до умов договорів, укладених позивачем з ТОВ "БК Палаццо", а також, належних доказів на підтвердження факту використання робіт у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ «БК «Палаццо» було укладено ряд договорів щодо здійснення ремонтно-будівельних робіт на відповідних об'єктах будівництва.

На підтвердження обставин фактичного руху активів при виконанні умов вказаних договорів, в матеріалах справи наявні акти прийому передачі матеріалів, на підставі яких здійснювалася передача будівельних матеріалів від TOB «Н-Лайн» до TOB «БК «Палаццо», акти списання матеріалів за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року, що підтверджують обставини їх використання, а також, банківські виписки щодо закупівлі відповідних будматеріалів, які відповідно до актів приймання-передачі матеріалів передавались TOB «БК Палаццо» для виконання будівельно-ремонтних робіт.

На підтвердження фактичного виконання будівельних робіт та відображення відповідних операцій у бухгалтерському обліку, позивачем надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (типова форма № КБ-3), акти приймання виконаних робіт (типова форма № КБ-2), податкові накладні. На підтвердження факту оплати, яка здійснювалася у безготівковій формі, в матеріалах справи наявні банківські виписки.

Досліджуючи обставини щодо використання отриманих послуг у власній господарській діяльності та наявності ділової мети, судом встановлено, що договори між TOB «Н-Лайн» та TOB «БК Палаццо» укладені позивачем на виконання останнім власних зобов'язань відповідно до договору підряду на виконання будівельних робіт № 24/06 від 24.07.2009 із фізичною особою ОСОБА_4, договору № 29/11-10 від 19.11.2010 із TOB «Віа-Тур», договору на проведення ремонтних робіт № 5/12 від 05.12.2011 із TOB «НДЦ «ЕНДОполімед». В матеріалах справи наявні копії зазначених договорів та складені на їх виконання первинні документи.

Отже, TOB «Н-Лайн» було залучено TOB «БК Палаццо» для виконання частини будівельно-ремонтних робіт у якості субпідрядної організації.

Також, в матеріалах справи міститься копія ліцензії від 29.09.2011 серії АВ №588829, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, згідно з якою ТОВ «Будівельна компанія «Палаццо» надано право займатися господарською діяльністю у будівництві, пов'язаному із створенням об'єктів архітектури та додаток із переліком робіт.

Крім того, наявна копія свідоцтва про реєстрацію ТОВ «БК «Палаццо» платником податку на додану вартість. Доводи відповідача про те, що 14.05.2013 свідоцтво платника ПДВ зазначеного суб'єкта господарювання було анульоване, правомірно не прийнято судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки дана обставина не може свідчити на користь відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «БК «Палаццо», оскільки такі мали місце у кінці 2011 та у 2012 році.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності порушень, встановлених позаплановою перевіркою позивача, на підставі чого судом правомірно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль