Ухвала суду № 52078061, 09.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2015 р. м. Київ К/800/52411/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Мороза В.Ф.,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою державного підприємства "Донецька залізниця" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі за позовом державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги частково,

в с т а н о в и л а:

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги від 09.04.2013 №05-05.1-10-14/3915.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року позовні вимоги ДП "Донецька залізниця" роз'єднано та виділено в самостійне провадження позовну вимогу про скасування пункту 28 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 09.04.2013 №05-05.1-10-14/3915.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваного пункту вимоги як такого, що сформовано на підставі хибних висновків акту ревізії щодо необґрунтованого включення позивачем до розрахунку середньомісячної заробітної плати суми доплати за шкідливі умови праці.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року позов задоволено: скасовано пункт 28 вимоги про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності від 09.04.2013 №05-05.1-10-14/3915, винесеної Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області відносно державного підприємства "Донецька залізниця".

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року скасовано; прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі державне підприємство "Донецька залізниця" із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Державною фінансовою інспекцією у Донецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Донецька залізниця" та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 по 01.10.2012, за результатами якої складено акт ревізії від 26.02.2013 №05.1-16/01.

На підставі акту ревізії від 26.02.2013 №05.1-16/01 відповідачем сформовано та на адресу позивача направлено вимогу щодо усунення порушень №05-05.1-10-14/3915 у пункті 28 якої зазначено, що в порушення вимог пункту4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" окремим працівникам локомотивного депо Красний Лиман до розрахунку середньомісячної заробітної плати помилково включено суму доплати за шкідливі умови праці, яка була необґрунтовано нарахована та виплачена, внаслідок чого було зайво нараховано та виплачено відпускних на суму 10 346,79 грн. та як наслідок, зайво проведено нарахування та перерахування єдиного соціального внеску на суму 3 273,02 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на суму 13619,81 грн., у зв'язку з чим підприємству висунуто вимогу про:

стягнення 10346,79 грн. зайво виплачених виплат, з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених ст.ст.127,136 КЗпП України;

стягнення з осіб, винних у безпідставних виплат коштів на суму 10 346,79 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України;

проведення перерахунку та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до Фонду та повернення зайво сплачених коштів в сумі 3 273,02 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Вказуючи на протиправність пункту 28 вимоги від 09.04.2015 №05-05.1-10-14/3915, державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до суду з даним позовом

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доплати за шкідливі умови праці майстрам, старшим майстрам та бригадирам Локомотивного депо Красний Лиман були встановлені і виплачувалися із дотриманням вимог чинного законодавства, на підставі відповідних наказів та рішення атестаційної комісії, прийнятих за результатами атестації робочих місць керівних працівників.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року, у справі за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 27 вимоги від 09.04.2015 №05-05.1-10-14/3915 встановлено помилковість включення суми доплати за шкідливі умови праці окремим працівникам локомотивного депо Красний Лиман до розрахунку середньомісячної заробітної плати, внаслідок чого було зайво нараховано та виплачено відпускник на сумі 10346,79 грн. та як наслідок, зайво проведено нарахування та перерахування єдиного соціального внеску на суму 3273,02 грн. Так, посилаючись на положення статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України та вказуючи на взаємопов'язаність пунктів 27 та 28 вимоги від 09.04.2015 №05-05.1-10-14/3915, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року, у справі за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 27 вимоги Державної фінансової інспекції у Донецькій області, встановлено, що пунктами 4 наказів Укрзалізниці від 12.03.2009 №171-Ц та від 24.03.2012 №98-Ц "Про вдосконалення організації заробітної плати і введення нових тарифних ставок та посадових окладів працівників залізничного транспорту" затверджено Положення про умови оплати праці працівників залізничного транспорту, якими надано право керівникам підприємств, організацій та структурних підрозділів за погодженням із профспілковими комітетами встановлювати майстрам, начальника дільниць та цехів, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям при їх роботі на дільницях, у цехах і на виробництвах, де більше половини чисельності робітників отримують доплати за шкідливі умови праці, доплати в розмірі до 12 %, а за особливо шкідливі умови праці - до 24 % посадового окладу. Конкретний розмір доплат визначається за результатами атестації робочого місця вказаного працівника. Судами при розгляді вказаної справи зазначено, що позивач має право на призначення доплат за шкідливі умови праці, але тільки після проведення атестації робочого місця. Оскільки під час розгляду справи судами встановлено, що атестація робочих місць старших майстрів, майстрів дільниць та бригадирів дільниць проведена не була, суди у вказаній справі дійшли висновку, що позивач не мав права проводити нарахуванням доплат за шкідливі умови праці вказаним особам.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За вказаних обставин, позиція суду апеляційної інстанції щодо помилковості включення позивачем суми доплати за шкідливі умови праці окремим працівникам локомотивного депо Красний Лиман до розрахунку середньомісячної заробітної плати, є обґрунтованою, у зв'язку з чим колегія судів погоджується із позиціє суду щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції не допущено.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: