Ухвала суду № 52078007, 15.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Київ К/800/45958/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2014

та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2014

у справі № 818/496/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрник»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Аграрник» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0000922204 від 31.10.2013.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2014, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Аграрник» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні операцій з придбання продукції та подальшої її реалізації на експорт у січні-серпні 2013 року, складено акт № 1289/2204/21126515 від 11.10.2013, в якому зафіксовані порушення: пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1 095 025,02 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 31.10.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000922204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 642 537,53 грн., в т.ч.: 1 095 025,02 грн. основного платежу та 547 512,51 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугував висновок про те, що в період з січня по серпень 2013 року позивач здійснював діяльність по придбанню та реалізації на експорт товарів легкої промисловості, розторопші п'ятнистої та титану діоксиду пігментного, не направлену на отримання прибутку, як наслідок позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість за період з січня по серпень 2013 року на загальну суму 1 095 025,02 грн. по цих операціях.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що для визначення договірних цін та економічної доцільності здійснених операцій ПАТ «Аграрник» повинен був враховувати всі понесені витрати на придбання товарів, у тому числі, і сплату податку на додану вартість, оскільки, реальні витрати покупця, понесені у зв'язку з придбанням товару, відповідають ціні, сплаченій ним постачальнику; ПАТ «Аграрник» уклав договори пов'язані з реалізацією товару на умовах гірших, з точки зору витрат, порівняно з умовами купівлі-продажу на внутрішньому ринку; операції на експорт продукції не мали на меті настання реальних правових наслідків, що свідчать про безтоварність господарської операції; товар постачався від комісіонера до контрагента без фізичного переміщення товару.

Матеріалами справи встановлено, що згідно договору поставки від 27.11.2012 № 78/12 та Специфікації до договору від 24.01.2013 у ТОВ «Продекспортгруп» м. Суми позивачем придбано 20 тонн титану діоксиду пігментного марки Sum TITAN R-202 на загальну суму 441 600 грн. з ПДВ.

Факт виконання зобов'язань по вказаному договору судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видатковою накладною, податковими накладними та платіжними дорученнями.

За результатами вказаної операції позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за січень 2013 року в сумі 75 477,60 грн.

Придбаний товар в день його отримання від постачальника було передано на комісію для подальшої реалізації на експорт згідно договору комісії № 5/К-13 від 15.01.2013, укладеного позивачем з ТОВ «Союзпартнер-Північ» м. Суми, що підтверджено Специфікацією до цього договору та актом прийому-передачі.

Комісійна плата становила 24 578,80 грн. з ПДВ, сума ПДВ - 4 096,47 грн. також включена позивачем до податкового кредиту.

Додатково позивачем понесені витрати на транспортування титану діоксиду пігментного від вул. Харківської 12 (адреса ПАТ «Сумихімпром») до вул. Воровського 35, у сумі 500 грн. з ПДВ. Сума ПДВ - 83,33 грн. була також включена до складу податкового кредиту за січень 2013 року.

Згідно Специфікації сторонами договору комісії було обумовлено ціну майна, за якою комісіонер зобов'язувався продати це майно - 1 515 000 рос. руб.

Вказаний товар (двоокис титану пігментний) реалізовано на експорт ТОВ «ИСТ» м. Курськ РФ та отримано виручку від реалізації в сумі 409 646,60 грн., що підтверджено декларацією форми МД-2 №805130000/2013/000893 від 30.01.2013 та банківськими виписками.

Відповідно до цього ж договору та Специфікації від 20.02.2013 у ТОВ «Продекспортгруп» м. Суми позивачем було придбано 20 тонн титану діоксиду пігментного на загальну суму 441 600 грн. з ПДВ.

Придбання товару підтверджено видатковою накладною, податковими накладними та платіжними дорученнями.

За результатами вказаної операції позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за лютий 2013 року в сумі 71 722,40 грн.

Придбаний товар в день його отримання від постачальника (26.02.2013) позивачем передано на комісію для подальшої реалізації на експорт згідно договору комісії № 5/К-13 від 15.01.2013, укладеного з ТОВ «Союзпартнер-Північ» м. Суми, Специфікації та акту прийому-передачі.

Комісійна плата становила 11 942 грн. з ПДВ, сума ПДВ - 83,33 грн. включена позивачем до податкового кредиту.

Додатково позивачем понесені витрати на транспортування титану діоксиду пігментного від вул. Харківської 12 (з території ПАТ «Сумихімпром») до Сумської митниці - вул. Воровського 35, на суму 500 грн. з ПДВ. Сума ПДВ - 83,33 грн. була також включена до складу податкового кредиту за лютий 2013 року.

Згідно Специфікації сторонами договору комісії було обумовлено ціну майна, за якою комісіонер зобов'язувався продати це майно - 1 515 000 рос. руб. Вказаний товар був реалізований на експорт лише за 1 475 000 рос. руб. ТОВ «Один» м. Суджа РФ та отримано виручку від реалізації в сумі 398 094,46 грн. що підтверджено ВМД № 805130000/2013/002024 від 27.02.2013 та банківськими виписками.

Окрім того, згідно договору поставки від 12.12.2012. № 26 у ТОВ «СГП «CIЛBA» с. Бубликове Білопільського району Сумської області позивачем було придбано 20 000 кг розторопші п'ятнистої на загальну суму 196 000 грн. з ПДВ.

Придбання товару підтверджено видатковою та податковою накладними та платіжними дорученнями.

За результатами вказаної операції позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за грудень-січень 2013 року в сумі 32 666,66 грн.

Товар на територію підприємства позивача не завозився, а був переданий на комісію для подальшої реалізації на експорт згідно договору комісії № 5/К-11 від 02.09.2011, укладеного з TOB «НІКА С» м. Суми.

Витрати на транспортування товару, згідно умов договору комісії, покладались на комісіонера. Комісійна плата становила 27 135,87 грн. з ПДВ, сума ПДВ - 4 522,65 грн. включена позивачем до податкового кредиту.

Від реалізації вказаного товару на експорт позивачем отримано 171 690,0 грн., що підтверджено декларацією МД-2 №805130000/2013/000518 від 21.01.2013 та банківськими виписками.

Також, згідно договору поставки від 22.03.2013 № 22/03 у ТОВ «СЄБО ПЛЮС» м. Суми позивачем було придбано тканину в кількості 20 030,80 м. п. на загальну суму 278 246,02 грн. з ПДВ.

Придбання вказаного товару підтверджено видатковою та податковою накладними та банківськими виписками.

За результатами вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за квітень 2013 року в сумі 46 374,34 грн.

Товар на територію підприємства позивача не завозився, отримувався від продавця за довіреністю безпосередньо головою правління ПАТ «Аграрник» Панченко Л.В. та в день його придбання переданий позивачем на комісію, відповідно до договору комісії № 8К-13 від 08.04.2013, укладеного з ПП «Суми-Руно», Спеціфікації до цього договору та акту прийому-передачі.

Комісійна плата становила 17 767,80 грн. з ПДВ, сума ПДВ - 2 961,30 грн. включена позивачем до податкового кредиту за квітень 2013 року. За змістом Специфікації загальна вартість майна, переданого на комісію, складає 253 825,78 грн.

Вказаний товар реалізований на експорт ТОВ «ИСТ» м. Курськ РФ та отримано виручку від реалізації в сумі 253 825,78 грн., що підтверджено ВМД № 807100000/2013/016848 від 17.04.2013 та банківськими виписками.

Також, відповідно до цього договору позивачем було придбано 3 911,60 кв. м. тканини на загальну суму 293 463,88 грн. з ПДВ. Придбання вказаного товару підтверджується видатковою та податковою накладними та банківськими виписками.

За результатами вказаної операції позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2013 року в сумі 48 910,65 грн.

Товар на територію підприємства позивача не завозився, отриманий у продавця за довіреністю безпосередньо головою правління ПАТ «Аграрник» Панченко Л.В. та в цей же день (27.06.2013) позивачем переданий на комісію згідно договору комісії № 8К-13 від 08.04.2013, укладеного з ПП «Суми-Руно» та акту прийому-передачі.

Комісійна плата становила 2 110,42 грн. з ПДВ, сума ПДВ - 422,08 грн. включена позивачем до податкового кредиту за червень 2013 року.

Згідно вказаного договору комісії, загальна вартість майна, переданого позивачем на комісію, складає 253 249,89 грн.

Вказаний товар було реалізовано на експорт нерезиденту AVKUN TRADING LLC (Болгарія) та отримано виручку від реалізації в сумі 253 249,89 грн., що підтверджується ВМД № 805130000/2013/008148 від 05.07.2013 та банківськими виписками.

На виконання цього ж договору позивачем було придбано тканину виробництва Китай у кількості 15 856,9 м. п. на загальну суму 250 841,78 грн. з ПДВ.

Придбання вказаного товару підтверджується видатковою та податковою накладними, банківськими виписками.

За результатами вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2013 року в сумі 41 806,96 грн.

Товар до позивача не перевозився, отриманий у продавця безпосередньо головою правління ПАТ «Аграрник» Панченко Л.В. за довіреністю та в день його придбання (26.06.2013) переданий на комісію згідно договору комісії № 8К-13 від 08.04.2013, укладеного з ПП «Суми-Руно», Специфікації до договору та акту прийому-передачі.

Комісійна плата становила 11 121,38 грн. з ПДВ, сума ПДВ - 1 853,56 грн. також включена позивачем до податкового кредиту за червень 2013 року.

За змістом Специфікації до договору комісії, загальна вартість товару, переданого на комісію, складає 222 427,61 грн., був реалізований на експорт та отримана виручка від реалізації в сумі 225 466,33 грн., що підтверджено ВМД № 805130000/2013/007713 від 27.06.2013 та банківськими виписками.

В липні 2013 року на виконання цього ж договору позивачем придбано товари легкої промисловості (тканини, білизну та одяг) на загальну суму 612 488,82 грн. з ПДВ., що підтверджено видатковою та податковою накладними, платіжними дорученнями.

За результатами вказаної операції позивачем сформований податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 102 081,47 грн.

Товар до позивача не перевозився, отриманий у продавця безпосередньо головою правління ПАТ «Аграрник» Панченко Л.В. за довіреністю та в день його придбання (16.07.2013) переданий на комісію, згідно договору комісії № 8К-13 від 08.04.2013, укладеного з ПП «Суми-Руно», Специфікації до договору та акту прийому-передачі.

Комісійна плата становила 21 688,88 грн. з ПДВ, сума ПДВ - 3 614,81 грн. також включена позивачем до податкового кредиту за липень 2013 року.

За змістом Специфікації до договору комісії та акту прийому-передачі, загальна вартість товару, переданого на комісію, складає 542 222,09 грн., отримана виручка від реалізації на експорт - 542 222,10 грн., що підтверджено банківською випискою.

Також на виконання умов цього договору 31.07.2013 позивачем придбано у ТОВ «СЄБО ПЛЮС» товари легкої промисловості (білизну та одяг) на загальну суму 1 059 655,22 грн.

Придбання вказаного товару підтверджено видатковою та податковою накладними, банківськими виписками.

За результатами вказаної операції позивачем сформований податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 176 609,20 грн.

Товар до позивача не перевозився, отриманий головою правління ПАТ «Аграрник» Панченко Л.В. за довіреністю та в день його придбання (31.07.2013) переданий на комісію згідно договору комісії № 8К-13 від 08.04.2013, укладеного з ПП «Суми-Руно», Специфікації до договору та акту прийому-передачі.

Комісійна плата становила 9 098 грн. з ПДВ, сума ПДВ - 1 516,38 грн. також включена позивачем до податкового кредиту за серпень 2013 року.

За змістом Специфікації до договору комісії та акту прийому-передачі, загальна вартість товару, переданого на комісію, складає 909 828,37 грн., від реалізації на експорт отримана виручка в сумі 909 828,37 грн., що підтверджується ВМД форми МД-2 № 805130000/2013/009450 від 01.08.2013 і банківськими виписками.

Згідно договору купівлі-продажу від 25.03.2013 № 25/03 у ТОВ «Сумитекстильторг» (м. Суми) позивачем було придбано тканину у кількості 16 884,80 кг на загальну суму 1 783 034,88 грн. з ПДВ.

Придбання товару підтверджено видатковою та податковою накладними, платіжними дорученнями.

За результатами вказаної операції позивачем сформований податковий кредит з податку на додану вартість за травень 2013 року в сумі 297 172,48 грн.

Товар на територію підприємства позивача не завозився, отриманий у продавця головою правління ПАТ «Аграрник» Панченко Л.В. та в день його придбання (24.05.2013) переданий на комісію, згідно договору комісії № 8К-13 від 08.04.2013, укладеного з ПП «Суми-Руно», Специфікації до цього договору та акту прийому-передачі.

Комісійна плата становила 40 083,18 грн. з ПДВ, сума ПДВ - 6 680,53 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту за травень 2013 року.

За змістом Специфікації загальна вартість майна, переданого на комісію, складає 1 603 327,22 грн., отримана виручка від реалізації в сумі 1 632 814,16 грн., що підтверджується ВМД № 805130000/2013/005852 від 24.05.2013 та банківськими виписками.

Відповідно до договору поставки від 21.01.2013 № 14 у ТОВ «Союз партнер-Північ» м. Суми позивачем було придбано тканину в кількості 7 103,70 кв. м. на загальну суму 1 253 262,16 грн.

Придбання товару підтверджується видатковою та податковою накладними, платіжними дорученнями.

За результатами вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2013 року в сумі 208 877,03 грн.

Згідно накладної від 16.08.2013 № 5411 частину товару було повернуто постачальнику та зменшено податковий кредит на 3 340,44 грн.

Товар до позивача не перевозився, отриманий у продавця безпосередньо головою правління ПАТ «Аграрник» Панченко Л.В. та в день його придбання (16.08.2013) переданий на комісію, згідно договору комісії № 8К-13 від 08.04.2013, укладеного з ПП «Суми-Руно», Специфікації до договору та акту прийому-передачі.

Комісійна плата становила 10 554,90 грн. з ПДВ, сума ПДВ - 1 759,15 грн. також включена позивачем до податкового кредиту за серпень 2013 року.

За змістом Специфікації до договору комісії та вказаного акту прийому-передачі, загальна вартість товару, переданого на комісію, складає 1 055 490,28 грн. виручка від реалізації склала 1 055 490,28 грн., що підтверджено ВМД форми МД-2 № 807100000/2013/010196 від 16.08.2013 та банківськими виписками.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що бухгалтерські документи по операціях з виконання зазначених договорів мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції; придбаний позивачем товар в повному обсязі був використаний в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, у межах його господарської діяльності, результат від цих операцій відображений у бухгалтерському обліку; сама по собі збитковість господарської операції не може бути підставою для визначення виробничої діяльності як негосподарської.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам, в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит, що в даному випадку судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

Таким чином, за встановлення в судовому порядку фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку є правомірним формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді.

Крім того, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи наведені приписи, суд касаційної інстанції зазначає, що прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, які, хоча і були спрямовані на одержання прибутку, однак з об'єктивних причин призвели до заздалегідь незапланованих негативних фінансово-економічних наслідків.

Тобто, визначальним є саме наявність мети на отримання прибутку та здійснення платником діяльності у відповідності з визначеними цілями, однак у разі неотримання від діяльності очікуваного результату з незалежних від платника причин, останню не можна розглядати як таку, що не передбачає мети отримання прибутку. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Враховуючи наведені обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2014 та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний