Ухвала суду № 52077993, 15.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2015 р. м. Київ К/800/53596/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Херсонмаркетінг» ЛТД

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014

у справі № 821/3723/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Херсонмаркетінг» ЛТД

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного підприємства «Зодчий»

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Херсонмаркетінг» ЛТД звернулось до суду, з урахуванням уточнень позовних вимог, з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області щодо формування висновків в акті перевірки ТОВ ВКФ «Херсонмаркетінг» ЛТД вимог Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків по правочинах з ПП «Зодчий» за період листопад 2011 року, січень 2012 року та щодо визнання недійсними (нікчемними, фіктивними) правочинів, укладених товариством з ПП «Зодчий»; скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 31.05.2013 № 0000542204 та № 0000552204.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 скасовано постанову суду першої інстанції; прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у квітні 2013 року на підставі наказу від 25.03.2013 № 598 про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки та згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України податковим органом проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ ВКФ «Херсонмаркетінг» ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «Зодчий» за листопад 2011 року, січень 2012 року, за результатами якої складено акт від 05.04.13 № 2107/22-4/14142229.

Перевіряючі дійшли висновку про порушення платником податків п. п. 138.1, 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що зумовило заниження податку на прибуток за 4-й квартал 2011 року на суму 177 055 грн., за 1-й квартал 2012 року на суму 151 610 грн.

15.04.2013 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0002832200, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 366 568 грн., в т.ч.: 328 665 грн. основного платежу та 37 903 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В процедурі адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано в частині визначення до сплати суми 13 184 грн. податку на прибуток, оскільки невірно застосована ставка по податку на прибуток, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін та збільшена штрафна санкція на 31 310 грн.

Листом податковий орган повідомив про відкликання податкового повідомлення-рішення № 0002832200 від 15.04.2013 та прийняття податкових повідомлень-рішень від 31.05.2013:

- № 0000542204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 353 384 грн., у т.ч.: 315 481 грн. основного платежу та 37 903 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- № 0000552204 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з податку на прибуток на суму 31 310 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення, які були прийняті за висновками перевірки, проведеної з порушенням встановленого порядку її проведення, що виразилось у непідтвердженні надсилання платнику податків наказу на проведення такої перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, є неправомірними та підлягають скасуванню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентом є безтоварними, тобто такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, а отже підприємством не підтверджено визначений ним розмір податку на прибуток підприємств, що є підставою для залишення в силі оскаржуваних рішень податкового органу.

Суд касаційної інстанції не може погодитись з таким висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 зазначеного Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Тобто, вказана норма права встановлює, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податковї служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапанової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Матеріали справи свідчать, що запитів позивачу не надсилалось, первинні документи на перевірку не витребовувались та позивачем не надавались, про існування акту перевірки від 05.04.2013 позивач дізнався тільки після його отримання 10.04.2013, що позбавило право платника бути обізнаним про дату початку перевірки та місце її проведення та надати до перевірки наявні в нього первинні документи на підтвердження господарських операцій з ПП «Зодчий».

Крім того, предмет перевірки є аналогічним з перевіркою, проведеною в квітні 2012 року, оскільки перевірялось питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «Зодчий» та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від ПП «Зодчий» за листопад 2011 року, січень 2012 року, а не тільки питання формування податкового кредиту. При складанні акту від 25.04.2012 були виявлені порушення тільки при формуванні податкового кредиту за спірні періоди, хоч ревізором було досліджено всі обставини господарських стосунків між ТОВ ВКФ «Херсонмаркетінг» ЛТД та ПП «Зодчий», і не виявлено порушень у формуванні валових витрат за документами, отриманими від ПП «Зодчий».

Оскільки, в судовому порядку встановлено недотримання податковим органом, під час проведення спірної перевірки позивача, вимог щодо підстав, з якими підпункт 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України повязує можливість призначення податкової перевірки та порядку повідомлення платника про проведення такої перевірки, передбаченого п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, суд касаційної інстанції погоджується із судом першої інстанції про відсутність у податкового органу компетенції на прийняття спірних податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, яка проведена з порушенням вимог законодавства.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу щодо викладення в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог цивільного законодавства, слід зазначити наступне.

Акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Таким чином, є вірним судовий висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Херсонмаркетінг» ЛТД підлягає задоволенню, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 - скасуванню, а постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Херсонмаркетінг» ЛТД задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 скасувати та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02.12.2013.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний