Ухвала суду № 52077976, 07.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2015 року м. Київ К/800/66353/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівЛанченко Л.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року

у справі №805/14389/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвіт»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрвіт» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 08 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року, позовні вимоги задовольнив, зобов'язав відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» внесену інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за період з 01 травня 2013 року по 30 червня 2013 року на підставі акту перевірки від 09 жовтня 2013 року №593/05-66-22-0313/37254301 та відновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення вказаного акту перевірки. Стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 34,41 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Відповідачем на підставі наказу від 03 жовтня 2013 року №312 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням від Індустріальної ОДПІ м.Харкова акту про неможливість проведення перевірки контрагента позивача - ТОВ «Бударготех» від 29 липня 2013 року №83/22-207/34017352, а також наявності розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями позивача та вказаного контрагента, 09 жовтня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Будагротех» за період з 01 травня 2013 року по 30 червня 2013 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючий орган склав акт від 09 жовтня 2013 року №593/25-66-22-0313/37254301, яким встановив порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, а саме - завищення суму податкового кредиту, сформованого за результатом вчинення господарських операцій з ТОВ «Будагротех» на 1 363 916,73 грн. та завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 1 395 323,67 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковий орган до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» вніс коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, задекларованих останнім сум податкового кредиту з податку на додану вартість за період з травня по червень 2013 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що первинні документи, наявні у матеріалах справи, належним чином підтверджують реальність вчиненого позивачем з ТОВ «Будагротех» правочину, а також формування податкового кредиту та правильність його відображення в податковому обліку позивача.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання умов договору поставки насіння соняшникового від 13 березня 2013 року № 13/03/13-1, укладеного з ТОВ «Будагротех», позивачем надано податкові та видаткові накладні, рахунки на оплату товару та специфікації до договору поставки.

Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується договором надання транспортних послуг та експедирування від 12 березня 2013 року №1-12313.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, достатніми підставами для виникнення у платника податку права на податковий кредит є наявність податкових накладних, виданих йому підприємством-контрагентом, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, встановлення судом реальності та товарності господарської операції.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що позивачем податковий кредит сформований у відповідності з зазначеними положеннями Податкового кодексу України, підтверджений відповідними податковими накладними, що виписані контрагентом зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Крім того, попередніми судовими інстанціями встановлено, що встановивши в акті перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства податковий орган податкового повідомлення-рішення не прийняв, натомість до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» вніс коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, задекларованих останнім у період з травня по червень 2013 року.

Пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

При цьому, самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

З огляду на викладене, вимоги позивача про відповідне коригування відповідачем даних у обліковій картці платника обґрунтовано задоволені судами попередніх інстанцій.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі №805/14389/13-а залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Моторний О.А.