Ухвала суду № 52077889, 08.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 року м. Київ К/800/23728/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Чайці О.С.,

розглянувши касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року

та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року

по справі № 813/6703/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ельпласт-Україна»

до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ельпласт-Україна» звернулось до суду з позовною заявою до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2014 року за №0000602201.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 28.03.2013 року по 31.12.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.09.2014 року за №0000602201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2983279 грн. 00 коп.

Відповідачем зазначено, що в порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України позивачем занижено доходи, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік на 15701471 грн. 00 коп. за рахунок безоплатно отриманих основних засобів та готової продукції, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2983279 грн. 00 коп.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що створення позивача внаслідок виділу з ТОВ «Ельпласт-Львів» та передача йому майна останнім підтверджується п. 1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ельпласт-Україна», протоколом №04/03/13 загальних зборів учасників ТОВ «Ельпласт-Львів» від 04.03.2013 року та розподільчим балансом на 04.03.2013 року.

ТОВ «Компанія «Ельпласт-Україна» зареєстровано Городоцьким районним управлінням юстиції у Львівській області 27.03.2013 року, взято на податковий облік у відповідача 28.03.2013 року.

Так відповідно до ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Частиною 1 ст. 109 ЦК України передбачено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 ГК України у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Таким чином, в результаті реорганізації юридичної особи шляхом створення нового суб'єкта господарювання на підставі рішення засновника за розподільчим балансом, згідно ч. 3 ст. 107 ЦК України до правонаступника передаються у відповідній частині права та обов'язки юридичної особи, що реорганізується, а також майно як засіб забезпечення наявних у реорганізованої особи обов'язків. При цьому, в такому разі відбувається наступництво нерозривно пов'язаних прав, обов'язків та майна в комплексі.

Також, колегія суддів зазначає, що передача активів та зобов'язань в процесі реорганізації підприємства шляхом створення з нього іншого підприємства не може розглядатись як операція купівлі-продажу частини підприємства або як безоплатна передача активів підприємства, оскільки економічна сутність реорганізації полягає у перерозподілі активів і зобов'язань підприємства і при реорганізації шляхом створення з нього іншого підприємства здійснюється включення частини валових активів одного підприємства до складу іншого, при цьому, зобов'язання також переходять згідно до розподільчого балансу.

У відповідності до положень п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до абзацу першого пп. 153.15.1 п. 153.15 ст. 153 ПК України не включається до складу доходу платника податку - правонаступника сума коштів, боргових вимог, вартість матеріальних та нематеріальних активів, отриманих від юридичної особи, що припиняється у зв'язку із проведенням реорганізації.

Згідно з пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги це: товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що передача активів та зобов'язань в процесі реорганізації ТОВ «Компанія «Ельпласт-Львів» шляхом створення ТОВ «Компанія «Ельпласт-Україна» не може розглядатися як операція купівлі-продажу частини підприємства або як безоплатна передача активів підприємства, оскільки статутний капітал останнього сформований майном ТОВ «Компанія «Ельпласт-Львів».

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року по справі № 813/6703/14 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписСірош М.В. підписЮрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 11.09.2015 р.