Ухвала суду № 52077794, 14.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 вересня 2015 року м. Київ К/800/40467/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Янтар»

на постанову Львівського окружного адміністративного осуду від 28.10.2014 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 р.

у справі № 813/3479/14 (876/10976/14)

за позовом Миколаївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Янтар»

про стягнення податкового боргу, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Янтар» звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову окружного адміністративного осуду м. Києва від 16.06.2015 р. та ухвалу Львівського окружного адміністративного осуду від 28.10.2014 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 р. у справі № 813/3479/14 (876/10976/14).

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційний скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю «Янтар» зазначає, що не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Львівського окружного адміністративного осуду від 28.10.2014 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 р.

Однак, касаційна скарга не містить чітких вимог скаржника щодо задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, скаржнику потрібно надати уточнення до касаційної скарги, а саме зазначити вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Крім того, з 01.09.2015 р. набрав чинності Закон України «Про судовий збір» від 19.09.2013 р. N590-VII, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2015 р. місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1 218,00 грн.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 4 цього Закону за подання до суду касаційної скарги на рішення суду у разі подання позовної заяви майнового характеру сплачується 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

До касаційної скарги додано квитанцію №ПН13350 від 10.09.2015 р., з якого вбачається, що судовий збір сплачено у розмірі 584,64 грн., в той час, як у даній справі предметом розгляду спору є вимоги про стягнення податкового боргу, сума якого становить 768 035,41 грн., тобто вимоги майнового характеру.

Таким чином, у порушення вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків до 14.10.2015 р.

Відповідно до ч. 2 ст. Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Янтар» залишити без руху.

2. Встановити товариству з обмеженою відповідальністю «Янтар» строк для усунення недоліків касаційної скарги до 14.10.2015 р.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова