Ухвала суду № 52072749, 01.10.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/33/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г. Г.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

01 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Майданюк Я.Л.,

представника позивача: Антіпової Ю. С.,

представника відповідача: Остафійчук Л. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Плюс" до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Техно плюс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Глибоцькому районі ГУ Міндоходів у Чернівецькій області №232200/12876 від 28.10.2014 року в частині платежу: пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД та ШС за порушення валютного законодавства в сумі 51 243,02 грн. при виконанні контракту від 23.07.2013 року за №СН 2013-07-23, укладеного з китайською компанією LINYI CHANGHONG IMP & EXP.CO.,LTD.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Глибоцькому районі №232200/12876 від 28.10.2014 року в частині платежу: пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД та ШС за порушення валютного законодавства в сумі 45 093,88 грн. при виконанні контракту від 23.07.2013 року за №СН 2013-07-23, укладеного з китайською компанією LINYI CHANGHONG IMP&EXP.CO.LTD, а в задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила стосовно задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першогї інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 липня 2013 р. між позивачем, ТОВ "Техно Плюс" Україна, м. Чернівці та компанією LINYI CHANGHONG IMP&EXP.CO.LTD. (КНР) був укладений контракт № СН 2013-07-23 на виготовлення та поставку лінії по виробництву шпону загальною вартістю 380 500 євро.

На виконання пункту 5 Додатку № 1 до Контракту ТОВ "Техно Плюс", як покупець, здійснило наступні платежі: 03.09.2013 року - 31 575 євро в якості передоплати; 15.11.2013 року - в сумі 73 675,00 євро - кінцева оплата партії товару, обумовленої в специфікації № 1 до Контракту.

Пунктом 6. Додатку №1 до Контракту передбачено наступні умови поставки обладнання: - протягом 70 робочих днів з моменту отримання передоплати 30% від загальної вартості товару продавець виробляє товар після приймання товару обома сторонами на заводі виробника, протягом 10 робочих днів проводиться кінцева оплата в розмірі 70 % ціни Контракту, після чого продавець здійснює завантаження товару на контейнер та транспортує до порта QING DAO, Китай.

Відповідно до пункту 2 Специфікації №1 до Контракту датою поставки та переходу права власності на товар від продавця до покупця рахується дата поступлення Товару до порту відвантаження, передбачений контрактом.

Так, позивачу після оплати останньої суми, обумовленої контрактом 15.11.2013 року, повідомлено продавцем про готовність відправлення товару, про що був виданий інвойс за № СН-2013-12-02 від 28.11.2013 року на загальну суму вартості партії товару 105250,00 євро.

В межах Договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 18 від 01.07.2013 року, укладеного між ТОВ "Техно Плюс" та перевізником ТОВ "Си Гейт ЛТД", 02.12.2013 року укладено додаткову угоду № 9458 від 02.12.2013 року про надання останнім транспортно-експедиторських послуг щодо отримання та завантаження товару в порту QING DAO (Китай), транспортування по морю до порту відвантаження м.Одеса та автомобільна доставка товару до м. Чернівці, якою, окрім іншого, встановлено: дата відправки товару - 09.12.2013 року, тривалість поставки - 36 днів.

ДПІ у Глибоцькому районі провело виїзну позапланову перевірку ТзОВ "Техно Плюс" щодо дотримання вимог чинного законодавства за період з 03.09.2013р. по 27.01.2014р., за наслідками якої податковим органом складено акт від 10.09.2014 року №544/24-03-22-22/32722761 та на його підставі прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2014 року №182200/12095, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання у розмірі 57523,61 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомлення -рішенням ТОВ «Техноплюс» оскаржило його до Головного управління ДФС у Чернівецькій області, яким частково задоволено скаргу позивача та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.09.2014 року №182200/12095 в частині 6149,16 грн. нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Також встановлено, що прострочений строк складає 50 днів, з урахуванням чого розмір пені згідно рішення становить 51243,02 грн.

Враховуючи рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №232200/12876 від 28.10.2014 року, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання у розмірі 51 374,45 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Товариством надано суду першої інстанції платіжне доручення №2870 від 23.03.2015 року про сплату 131,42 грн. на виконання податкового повідомлення-рішення №232200/12876.

Як слідує з матеріалів справи, спірним для позивача і відповідача є саме висновок останнього про порушення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД по Контракту з фірмою LINYI CHANGHONG IMP&EXP.CO.LTD.KHP.

Так, відповідач вважає, що фактично товар перетнув митний кордон України 21.01.2014 року, а прострочений строк складає 50 днів затримки: з 03.12.2013 року по 21.01.2014 року.

Водночас позивач в свою чергу стверджує, що ним допущено 6 днів прострочення строку, та на цій підставі просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.10.2014 року №232200/12876 в частині стягнення суми пені розміром 51 243,02 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості твердження відповідача стосовно того, що прострочений строк складає 50 днів та вважає, що рішення відповідача підлягає скасуванню не в частині стягнення суми пені розміром 51 243,02 грн., тобто за 50 днів затримки, а в частині стягнення в сумі пені 45 093,88 грн. за 44 дні, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Постановою Правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 14.11.2013 № 453 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Як слідує з матеріалів справи, 09.12.2013 року товар отриманий товариством через перевізника ТОВ "Си Гейт ЛТД" в порту призначення QING DAO (Китай) відповідно до Коносаменту та вивізної митної декларації № SZSCN1312017 від 09.12.2013 р.

Таким чином, перехід права власності на товар від продавця до покупця відповідно до Контракту № СН 2013-07-23 від 23.07.2013 року відбувся 09.12.2013 року, а тому строк поставки та отримання товару з моменту першого авансового платежу, а саме: з 03.09.2013 року по 09.12.2013 року склав 96 днів, що на 6 днів перевищує встановлений в Законі та Постанові НБУ термін розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-XII імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплата в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

За положеннями ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язанням продавця у договорі купівлі-продажу є передача у власність певного товару, а значить виконанням цього зобов'язання є передача права власності.

У статті 664 ЦК України встановлено, що таке зобов'язання вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, враховуючи обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач помилково в строк, що передбачений ст. 2 Закону №185/94-ВР та Постановою Правління НБУ № 453 включає період митного оформлення товару.

Статтею 4 Закону 185/94-ВР (в редакції, що діяла на момент винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення) передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Таким чинном, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що сума пені мала б обраховуватися з урахуванням 6 днів прострочення, встановленого ст. 2 Закону 185/94-ВР строку, та становити 6 149, 16 грн., а тому в цій частині відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Глибоцькому районі №232200/12876 від 28.10.2014 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 жовтня 2015 року.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Боровицький О. А.

Совгира Д. І.