Постанова № 52072482, 30.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/2618/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Прокопчук А.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

30 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Загороднюка А.Г.,

представника позивача - Федчишена В.А.

представника відповідача - Тиховського М.О.

представника третьої особи - ОСОБА_4

свідка - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області та ОСОБА_6 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Вінницької міської ради до Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, відділу містобудування та архітектури Вінницької райдержадміністрації, третя особа - ОСОБА_6 про скасування будівельного паспорту,

В С Т А Н О В И В :

11.02.2014 року позивач - Вінницька міська рада звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, відділу містобудування та архітектури Вінницької райдержадміністрації, третя особа - ОСОБА_6 про скасування будівельного паспорту.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Вінницька районна державна адміністрація Вінницької області та ОСОБА_6 оскаржили його в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційних скарг, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, третя особа та її представник підтримали доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Постановою ради Міністрів УРСР від 25.07.1987 № 259 з метою забезпечення планомірного, економічного обґрунтованого і комплексного розвитку затверджено генеральний план розвитку м. Вінниці. Генеральним планом передбачено подальший розвиток міста на площі 7,2 тис. га за рахунок включення до міської території 110 га сільськогосподарських земель Вінницького району.

Рішенням Вінницької міської ради від 23.11.2007р. №1498, затверджено генеральний план на зазначеній земельній ділянці та запроектовано багатоквартирну забудову (АДРЕСА_1, багатоквартирна житлова та громадська забудова) з відповідним функціональним призначенням території.

Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 05.07.2012 "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту" передано громадянам у власність земельні ділянки загальною площею 2, 0000 га, з них 2, 0000 га - рілля, для ведення садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність та користування (землі запасу ), на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту.

Відповідно до вищезазначеного розпорядження управлінням Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 13.07.2012р., цільове призначення земельної ділянки для індивідуального садівництва, площею 0,1000га, вказану земельну ділянку ОСОБА_7, що підтверджується відповідним договором купівлі- продажу.

Відділом містобудування та архітектури Вінницької райдержадміністрації на забудову вказаної земельної ділянки видано будівельний паспорт на будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд за реєстраційним НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6

Вважаючи, що такими діями щодо видачі будівельного паспорту відділом містобудування та архітектури Вінницької райдержадміністрації порушено права та інтереси територіальної громади м. Вінниці, позивач оскаржив їх до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Проте із зазначеними висновками суду першої інстанції, колегія суддів частково не погоджується, з огляду на наступне.

По-перше, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції не враховано вимог ст.18 КАС України щодо підсудності адміністративних справ, оскільки Вінницький міський суд Вінницької області є неповноважним судом для розгляду та вирішення даної справи.

Перелік адміністративних справ, що підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, визначений в частині 1 статті 18 КАС України.

Власне за приписами пункту 1 частини 1 статті 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

В свою чергу, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, відповідачем в даній справі є Вінницька районна державна адміністрація, яка належить до інших держаних органів, вказана справа належить до предметної підсудності окружних адміністративних судів, визначеної частиною 2 статті 18 КАС України.

Таким чином, оскільки місцевий загальний суд першої інстанції розглянув дану справу по суті з порушенням правил предметної підсудності, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана постанова прийнята неповноважним судом, наслідком чого є її безумовне скасування з ухваленням нового рішення.

По-друге, скасовуючи будівельний паспорт на будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд, суд першої інстанції не врахував того факту, що в порядку адміністративного судочинства можуть бути скасовані тільки рішення прийняті суб'єктом владних повноважень, які носять нормативний чи ненормативних характер та регулюють певне коло правовідносин. Що стосується будівельного паспорту, то він є документом, який фактично видається за наслідками вчинення суб'єктом владних повноважень відповідних дій чи прийнятих рішень, не є нормативним чи ненормативним документом, а відтак скасуванню не підлягає.

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції в частині протиправності дій відповідача - відділу містобудування та архітектури Вінницької районної державної адміністрації щодо видачі скаржнику будівельного паспорту на будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд за реєстраційним НОМЕР_3 та як наслідок визнання його недійсним, з підстав нижчевикладеного.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Як встановлено п.1.4. ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", розміщення дачних поселень та садівницьких товариств у приміських зонах передбачається на землях, які не можуть бути використанні для перспективного територіального розвитку міських і сільських поселень.

Відповідно до п. 3.39 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" не допускається будівництво нових дачних та садівницьких районів в межах міських населених пунктів.

Також відповідно до п. 3.40 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" будівництво нових дачних та садівницьких поселень на територіях, де діють планувальні обмеження, встановленні чинним законодавством, санітарними нормами та правилами, а також на резервних позаміських територіях, які передбачені містобудівною планувальною документацією для подальшого розвитку міст та оселень, інженерної і транспортної інфраструктури не допускається.

Відповідно до ст. 2 Закони України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування і забудова територій діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка, серед іншого, передбачає взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій. Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація.

Згідно з ст. 6 вказаного Закону, повноваження в цій сфері належать органам виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Як з'ясовано з пояснень представників сторін, територія, якою розпорядилась Вінницька РДА межує з м. Вінниця. Згідно з Генеральним планом розвитку м. Вінниці, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 25 липня 1987 року №259, та Генерального план міста Вінниці, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 23 листопада 2007 року № 1498, зі змінами від 01 лютого 2013 року № 1140 (розробник Український державний науково-дослідний інститут проектування міст імені Ю.М. Білоконя "Діпромісто"), Плану зонування міста Вінниці, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 04 липня 2008 року №2012, територія, на якій знаходиться земельна ділянка ОСОБА_6, запроектована під розширення міської території, а саме для розміщення багатоквартирної та громадської забудови АДРЕСА_1.

Порядок забудови земельних ділянок за межами населених пунктів визначений ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", і полягає у розробці детальних планів територій. Прийняття рішення про розроблення та затвердження детальних планів територій за межами населених пунктів є компетенцією районної державної адміністрації.

Згідно з ч. 4 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з ст. 7 цього Закону забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

При вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок спеціально вповноважені органи містобудування та архітектури керуються Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.07.2011 № 103(Порядком).

Відповідно до п.2.2 вище зазначеного Порядку, органи містобудування та архітектури визначають відповідність намірів забудови чинній містобудівній документації.

Підставою для відмови, згідно з п. 2.3 Порядку є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам, державним стандартам і правилам.

Таким чином, відведення земельних ділянок під садівництво в межах перспективної забудови м.Вінниці, та як наслідок видача будівельних паспортів на вказані ділянки є неправомірним.

Судова колегія зважає також на наявну в матеріалах адміністративної справи копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.12.2014 у справі № К/800/48024/14, якою залишено в силі постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11.06.2014, якою визнано протиправним та скасовано розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 05.07.2012 №789 "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту".

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недійсність будівельного паспорту на будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд за реєстраційним НОМЕР_2, виданого ОСОБА_6 відділом містобудування та архітектури Вінницької райдержадміністрації.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника, що позивач повинен був ще в 2013 році знати про те, що існує земельна ділянка, яка належить скаржнику, та врахувати цей факт прийнятті змін до Генерального плану м.Вінниці, оскільки першочергово Генеральний план розвитку м. Вінниці затверджено ще Постановою ради Міністрів УРСР від 25.07.1987 №259, тобто в той час коли жодних земельних ділянок громадян на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту, ще не існувало.

Необгрунтованою, на думку суду апеляційної інстанції, є позиція скаржника, що норми ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" стосуються лише громадських організацій, а не окремо взятих громадян, оскільки вказані будівельні норми є загальними та в цілому регулюють планування і забудову дачних та садівницьких поселень у приміських зонах незалежно від форми власності.

Крім того суд не бере до уваги доводи скаржника про те, що його забудова відповідає умовам Генерального плану, оскільки його будинок зблокований з сусіднім і разом складають багатоквартирну забудову. Дослідивши будівельний паспорт виданий ОСОБА_6 встановлено, що він видавався на будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд, при чому згідно матеріалами будівельного паспорта не встановлено, що дачний будинок є багатоквартирним.

Зрештою, безпідставними є посилання скаржника на відсутність належних доказів, які б підтверджували правомірність доводів Вінницької міської ради, зокрема Генерального плану м.Вінниці та плану зонування м.Вінниці, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 04.07.2008 №2012, оскільки витяги з вказаних документів наявні в матеріалах справи, при цьому їх достовірність та належність сторонами по справі під сумнів не ставиться.

Враховуючи викладене, а також те, що дана адміністративна справа не відноситься до предметної підсудності Вінницького міського суду Вінницької області, колегія суддів вважає необхідним скасувати постанову суду від 26.05.2015, як таку, що ухвалена неповноважним складом суду, та у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2015 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою апеляційну скаргу Вінницької міської ради задоволити частково.

Визнати недійсним будівельний паспорт на будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд за реєстраційним НОМЕР_2 виданий ОСОБА_6 відділом містобудування та архітектури Вінницької райдержадміністрації.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 жовтня 2015 року.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Полотнянко Ю.П.