Рішення № 5207246, 29.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.09 р. Справа № 38/60

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Луганськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с. Новолуганське, Артемівський район, Донецька область

про стягнення 290 686грн.44коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 представник за дов. № 27 від 23.01.2009р.

від відповідача: Гончаров Е.В. директор

Суть спору:

Позивач, Приватний підприємець ОСОБА_2 м. Луганськ, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с.Новолуганське, Артемівський район, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 264 260грн.40коп., штрафу у розмірі 26 426грн.04коп., а всього 290 686грн.44коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 25.09.2008р. № 25/09-08.

08.04.2009р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 26.03.2009р. № 14/4-20/1304, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 00952806) як юридична особа та знаходиться за адресою: 84573, Донецька область, Артемівський район, с-ще Новолуганське, вул. Перемоги,23, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 22.04.2009р. справа №38/60 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Луганськ до Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с. Новолуганське, Артемівський район, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 264 260грн.40коп., штрафу у розмірі 26426грн.04коп., а всього 290 686грн.44коп. була передана для відкладення розгляду справи судді Богатирю К.В. у звязку з хворобою судді Радіонової О.О.

Розгляд справи відкладався.

Позивач до судового засідання 29.04.2009р. зявився та надав суду заяву у порядку ст. 22 ГПК України, в якій повідомив, що у звязку з частковим погашенням суми боргу відповідачем, позивач уточнює позовні вимоги даною заявою та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 128 260, 40 грн. та суму штрафних санкцій за договором № 25/09-08 від 25.09.2008р. (п. 6.4 договору) в розмірі 12 826,04грн.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Відповідач до судового засідання 29.04.2009р. зявився та надав суду відзив на позовну заяву, в якому повідомив суду, що станом на 21.04.2009р. у відповідача дійсно є заборгованість у розмірі 128 260,40грн. Крім цього, відповідач просить суд зменшити розмір стягнення штрафних санкцій, надавши докази часткового погашення суми боргу.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с.Новолуганське, Артемівський район, Донецька область (за договором покупець, далі відповідач) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (за договором продавець, далі позивач) було укладено договір купівлі-продажу №25/09-08, згідно до п.1.1, якого продавець продає, а покупець придбає на умовах, зазначених у договорі, пшеницю фуражну (далі-товар).

Розділом 2 договору сторони визначили ціну, кількість товару і загальну суму договору. Так, кількість і ціна кожної окремої партії товару зазначається у специфікаціях, які є невідємною частиною договору (п.2.1).

Специфікацією №1 до договору купівлі-продажу №25/09-08 від 25.09.2008р. сторони визначили найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну з ПДВ та загальну суму в грн. з урахуванням ПДВ, а всього 152 000грн. Дана специфікація є невідємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Специфікацією №2 до договору купівлі-продажу №25/09-08 від 25.09.2008р. сторони визначили найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну з ПДВ та загальну суму в грн. з урахуванням ПДВ, а всього 300 000грн. Дана специфікація є невідємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Умови оплати сторони передбачили розділом 4 договору, а саме: покупець здійснює оплату партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у національній валюті України протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару покупцем (п.4.1 договору).

Розділом 6 договору сторони визначили відповідальність сторін.

У випадку односторонньої відмови однієї із сторін від виконання своїх зобовязань за договором, винна сторона зобовязана сплатити стороні штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобовязання (п.6.4).

На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 522 260грн.40коп., згідно накладних №6 від 15.11.2008р на суму 151284грн., №3 від 04.11.2008р. на суму 76674грн., №2 від 07.10.2008р. на суму 49749,60грн., №1 від 01.10.2008р. на суму 84101,60грн., №26/09-1 від 26.09.2008р. на суму 160451,20грн., які містяться в матеріалах справи.

Відповідач прийняв товар, що підтверджено довіреностями, які містяться у матеріалах справи.

Але розрахувався за товар частково лише в сумі 258000грн.00коп.

В процесі розгляду справи відповідач частково розрахувався з позивачем на суму у розмірі 136 000грн., що підтверджено виписками по рахункам, які містяться у матеріалах справи.

29.04.2009р. позивач звернувся до суду з заявою у порядку ст. 22 ГПК України, в якій повідомив суду, що у звязку з частковим погашенням суми боргу відповідачем, позивач уточнює позовні вимоги даною заявою та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованість в розмірі 128 260, 40 грн. та суму штрафних санкцій за договором № 25/09-08 від 25.09.2008р. (п. 6.4 договору) в розмірі 12 826,04грн.

До теперішнього часу за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар за договором купівлі-продажу №25/09-08 від 25.09.2008р. у розмірі 128 260грн.40коп., яку позивач, з урахуванням заяви від 29.04.2009р., просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача штрафу у розмірі 10% від суми невиконаного зобовязання (на підставі п.6.4 договору).

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу 25.09.2008р. № 25/09-08, специфікації до нього, накладні, рахунки-фактури, заяву від 29.04.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позов від 29.04.2009р., докази сплати боргу, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений йому товар у розмірі 128 260грн.40коп., то вимога позивача щодо стягнення заборгованості є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором в силу приписів п. 2 ст. 193 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку односторонньої відмови однієї із сторін від виконання своїх зобовязань за договором, винна сторона зобовязана сплатити стороні штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобовязання .

Отже, суд вважає, що позовні вимоги стосовно стягнення штрафу з відповідача у розмірі 12 826грн.04коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються відповідачем.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Пунктом 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов”язання.

Вирішуючи питання про це, суд повинен об”єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов”язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов”язання, незначності прострочення у виконанні зобов”язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що підстав для зменшення розміру штрафу немає.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.174, 193 ГК України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Луганськ до Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с. Новолуганське, Артемівський район, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 128 260грн.40коп., штрафу у розмірі 12 826грн.04коп., а всього 141 086грн.44коп., задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” (84573, с. Новолуганське, Артемівський район, Донецька область вул.Перемоги,23, р/р 26007959969928 у філії ЗАТ “ПУМБ” м. Артемовська, МФО 335537, ЄДРПОУ 00952806) на користь Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Луганськ (юридична адреса: 91021, м.Луганськ, вул.А.Линьова,69/7, поштова адреса: 91000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ЛОФ “Укрсоцбанк”, МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 128 260грн.40коп., штраф у розмірі 12 826грн.04коп., а всього 141 086грн.44коп., держмито у сумі 2 906грн.86коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 29.04.2009року.

Видати накази після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Радіонова О.О.

Надруковано 4 примірника:

1 до справи

3сторонам у справі