Постанова № 52072439, 30.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р. Справа № 585/473/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.08.2015р. по справі № 585/473/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області

про встановлення факту бездіяльності та протиправної діяльності державного виконавця та стягнення завданої матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про встановлення факту бездіяльності органу державної виконавчої служби, щодо виконання судового рішення.

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 серпня 2015 року в задоволенні зазначеного вище позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення п.11 ч.1 ст. 49, ст.50, 75, ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що на виконання рішення Вищого адміністративного суду України (К-32362/10) старшим виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Тумка М.В. 06.02.2014 року було відкрито провадження ВП № 41890572 за виконавчим листом № 2-5143/2009 виданим 24.01.2014 року Роменським міськрайонним судом Сумської області, згідно якого зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 13 липня 2009 року, з урахуванням проведених виплат.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Сумській області Тумко М.В. було направлено на адресу Роменського міськрайонного суду подання про заміну способу та порядку виконання судового рішення винесеного Роменським міськрайонним судом Сумської області по справі № 2-а-5143/2009 від 11.12.2009 шляхом стягнення суми допомоги, яка згідно розрахунку складає 9680,13 грн.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 червня 2014 року в задоволенні вищевказаного подання було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2014 року апеляційну скаргу Борі нової Ж.О. залишено без задоволення, а ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12.06.2014 року по справі № 585/1925/14-а залишено без змін.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 06.08.2014 року, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Лясковською К.І. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-5143 / 2009, що виданий 24.01.2014 Роменським міськрайонним судом про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 13 липня 2009 року, з урахуванням проведених виплат, закінчено ( а.с.3-4).

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 6 жовтня 2014 року по справі №585/3068/14-а дії державного виконавця було визнано неправомірними та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.08.2014 року і поновлено виконавче провадження ВП№ 41890572.

11.11.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Сіробабою К.С. постановлено відновити виконавче провадження № 41890572.

За невиконання рішення суду , постановою про накладання штрафу від 20.11.2014 на управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області накладено штраф у розмірі 360,00 грн.

Згідно листа боржника від 26.11.2014, судове рішення було виконано в частині проведення перерахунку допомоги, та одночасно повідомлено відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, що у зв'язку з відсутністю в кошторисі управління видатків на виплати за рішеннями судів, останнє звернулось до Департаменту соціального захисту населення Сумської державної адміністрації про виділення додаткових коштів на виконання рішень суду.

Поряд з цим, 28.11.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Сіробабою К.С. було прийнято постанову про накладання штрафу на боржника у розмірі 1360,00 грн. за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем термін без поважних причин.

01.12.2014 державним виконавцем було направлено до правоохоронних органів повідомлення відповідно до ч. 2 ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» та постановлено закінчити виконавче провадження № 41890572 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону.

Не погодившись з діями та прийнятими за їх наслідками рішеннями державного виконавця, позивач оскаржила їх до вищого рівня, а після відмови в задоволенні скарги, звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вчинені всі можливі та необхідні дії з примусового виконання рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення в частині зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області провести виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 13 липня 2009 року, а саме: 9680,13 грн., на час прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження № 41890572 не виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи , що видаються судами.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Виконання рішень за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення здійснюється відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною 1 статті 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до частини 2 статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Судовим розглядом встановлено, що боржником на виконання рішення суду проведено перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 13 липня 2009 року. Проте зазначені виплати не були фактично проведені у зв'язку з відсутністю відповідних коштів на рахунках боржника.

Слід зазначити, що накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення можливо лише у випадку, якщо таке невиконання відповідно до положень частини 2 статті 75 та частин 1 та 2 статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" мало місце без поважних причин.

Відсутність відповідного бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення для управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області, фінансування якого здійснюється централізовано, є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

Враховуючи викладене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав, фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем семиденного та, повторно, п'ятиденного строку виконати судове рішення в цій частині.

За таких умов, закінчивши виконавче провадження, державний виконавець не дотримався в повному обсязі вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», адже закінчення виконавчого провадження можливе тільки після застосування всіх заходів, спрямованих на реальне виконання рішення суду.

Не дотримання вимоги реального виконання рішення суду та закінчення виконавчого провадження суперечить вимогам ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, з урахуванням того, що судове рішення, яке набрало законної сили, та є обов'язковим до виконання, залишається не виконаним, колегія суддів прийшла до висновку, що державний виконавець не використав в повній мірі свої повноваження з метою, з якою ці повноваження йому було надано, а отже дії відповідача не відповідають вимогам ч. 3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів зазначає, що саме Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За наслідками, завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених ст.51 Закону.

Таким чином, колегія судів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 01.12.2014 року та поновити виконавче провадження ВП№ 41890572, оскільки вказана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права позивачки так, як рішення суду на захист її соціальних прав і гарантій фактично не виконано, а повернення виконавчого листа не ґрунтується на законі.

Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.08.2015р. по справі № 585/473/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про визнання протиправною бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.

Визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Сумській області щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2013 року № К-32362/10.

Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 01.12.2014 року та поновити виконавче провадження ВП№ 41890572.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 05.10.2015 р.