Ухвала суду № 52072415, 29.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015 р.Справа № 820/638/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2015р. по справі № 820/638/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області

про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральних збитків,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області №338 о/с від 24.10.2014 року, в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів Лисичанського МВ управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області 10000 гривень завданої моральної шкоди;

- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток з 24.10.2014 року по день винесення рішення.

02.03.2015 року до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з порушенням позивачем строків звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 року клопотання представника відповідача, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральних збитків - задоволено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм процесуального права, позивач просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції ст. ст. 20, 21 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», ч.4 ст. 99 КАС України, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 29.09.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду суд першої інстанції аргументував тим, що позивачем порушено приписи ч.3 ст.99 КАС України, а саме: позивачем пропущено строк для звернення до суду у справі про звільнення з публічної служби.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина третя статті 99).

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч.4 ст. 99 КАС України).

Статтею 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Судовим розглядом встановлено, що позивача було звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з поставленням на військовий облік) наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області за підписом генерала-лейтенанта міліції А.В. Науменка від 24.10.2014 року №338 о/с (а.с.7).

З оскаржуваним наказом ОСОБА_1 ознайомлено 28.10.2014 року.

Позивачем на адресу Міністра внутрішніх справ України направлено скаргу звернення щодо незгоди з наказом МВС від 17.10.2014 р. № 2126 в частині звільнення з органів внутрішніх справ. Листом №6/6-К-2185, К-2282 від 05.01.15 р. ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для перегляду рішення щодо звільнення її з органів внутрішніх справ, , що в подальшому стало підставою для звернення позивача до суду першої інстанції із зазначеними вище вимогами.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивач скористався наданим йому чинним законодавством правом досудового врегулювання спору, а тому місячний строк звернення до суду, враховуючи положення ч. 4 ст. 99 КАС України, необхідно обчислювати з моменту отримання рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів також вважає за доцільне зауважити, що згідно до ст. 20 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV, особа рядового або начальницького складу, має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до Міністра внутрішніх справ України або до суду.

Згідно зі ст. 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено старшим прямим начальником, який має право накладати дисциплінарні стягнення. Старший прямий начальник у разі надходження заяви про поновлення пропущеного строку подання скарги повинен всебічно та об'єктивно розглянути її і прийняти відповідне рішення не пізніше 10 днів після надходження заяви. Про результати розгляду заяви про поновлення пропущеного строку повідомляються особа рядового або начальницького складу, яка її подала, та начальник, який наклав на неї дисциплінарне стягнення.

Виходячи із аналізу наведених вище норм Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що спеціальним Законом встановлюється можливість досудового врегулювання спору, а тому позивачем не було пропущено а ні строку встановленого ч. 3 ст. 99 КАС України, а ні строку, визначеного ст. 21 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Відповідно до положень ст.55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ч. 4 ст. 6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у п.п.23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

Колегія суддів зауважує, що згідно ч. 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладені положення, колегія суддів дійшла висновку, що залишаючи без розгляду адміністративний позов, судом першої інстанції дійшов не було в повному обсязі досліджено питання досудового врегулювання спору, в зв'язку з чим, дійшов до передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст. 99, 100 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

За змістом частини 4 статті 204 КАС України, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 року по справі №820/638/15 не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової, про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2015р. по справі № 820/638/15 скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральних збитків направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 05.10.2015 р.