Ухвала суду № 52072405, 30.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р.Справа № 816/1150/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2015р. по справі № 816/1150/15-а

за позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі за текстом - ДПІ у м.Полтаві, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі за тексом - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просила суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 55 956,94 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2015р. адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКСУ у м. Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019 податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 55 956 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований у встановленому законом порядку як фізична особа - підприємець 15.09.2000 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 15.09.2000р.

За особовим рахунком ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість в розмірі 55 956,94 грн.

Оскільки відповідачем податковий борг у строки, визначені Податковим кодексом України, не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із факту наявності у відповідача несплаченого податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 1 пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За приписами п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У відповідності з вимогами п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правомірності декларування показників, податкових зобов'язань та податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинам з ТОВ "МК-75" за період з 01.11.2011 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт перевірки №1094/1703/НОМЕР_1 від 19.02.2013. /а.с.28-36/

На підставі вищезазначеного акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення №0000261703 від 05.03.2013 на суму 55 092,62 грн. (в т.ч. основний платіж 36 728,41 грн та штрафні санкції 18 364,21 грн), яке направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане відповідачем 16.03.2013.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби у Полтавській області від 21.05.2013 №175/Ц/10.2-07 скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення.

За результатами судового оскарження постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 по справі №816/1020/14 в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000261703 від 05.03.2013р. відмовлено. /а.с.20-24/ Постанова набрала законної сили, а тому оскаржуване рішення є чинним, не скасованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, вищезазначеним судовим рішенням встановлено факт правомірності прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0000261703 від 05.03.2013р., а отже, грошове зобов'язання згідно вказаного рішення є узгодженим.

Станом на дату подання позову за даним податковим повідомленням-рішенням рахувався податковий борг у розмірі 43 905,37 грн. (зменшено за рахунок часткової сплати 11 187,25 грн).

З матеріалів справи також встановлено, що ДПІ у м. Полтаві 11.07.2014 проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки №7977/16-01-17-01-11/НОМЕР_1 від 11.07.2014. /а.с.45-46/

На підставі вищезазначеного акту складено податкове повідомлення-рішення №00070481701 від 11.07.2014 на суму 289,70 грн, яке направлене рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане відповідачем 13.08.2014. /а.с.24/

Станом на дату подання позову за даним податковим повідомленням-рішенням рахувався податковий борг у розмірі 289,70 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалося.

ДПІ у м. Полтаві 17.09.2014 проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за актами документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.02.2013 року №1094/1703/НОМЕР_1 та документальної планової виїзної перевірки від 31.08.2012 року №2597/1703/НОМЕР_1 відповідно, за результатами якої складено акт перевірки №5170/16-01-17-01-11/НОМЕР_1 від 17.09.2014. /а.с.51-52/

На підставі вищезазначеного акту складено податкові повідомлення-рішення:

1) №0091311701 від 17.09.2014 на суму 805,02 грн /а.с.49/, станом на дату подання позову за даним податковим повідомленням-рішенням рахувався податковий борг у розмірі 805,02 грн;

2) № 0091301701 від 17.09.2014 р. на суму 86,60 грн /а.с.50/, станом на момент подання позову за даним податковим повідомленням-рішенням рахувався податковий борг у розмірі 86,60 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуті з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання", в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися. Відтак, вони є чинні, не скасовані.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 подано до ДПІ у м. Полтаві податкові декларації з податку на додану вартість /а.с.37-42/:

- №9034967365 від 19.06.2014, згідно якої самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2 897,00 грн;

- №9048398644 від 20.08.2014, згідно якої самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 433 грн;

- №9059791067 від 17.10.2014 , згідно якої самостійно визначено суму грошового зобов'язання розмірі 4 350 грн;

- №9073103482 від 30.11.2014, згідно якої самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 2 583 грн.

- №9078744206 від 20.01.2015, згідно якої самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 100 грн.

ФОП ОСОБА_1 подано до ДПІ у м. Полтаві уточнюючий розрахунок №9066831914 від 18.11.2014 р., яким нараховано штраф в зв'язку з виправленням помилки в розмірі 1,00 грн. /а.с.40/

Враховуючи викладене, за результатами судового оскарження податкове повідомлення - рішення №0000261703 від 05.03.2013, яким визначено відповідачу грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 55 092,62 грн, є чинним, всі інші вказані вище податкові повідомлення - рішення не оскаржувались платником у встановленому законом порядку. Таким чином, донараховані ДПІ у м. Полтаві суми вважаються узгодженим грошовим зобов'язанням.

Крім того, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України на суму несплаченого грошового зобов'язання з ПДВ відповідачу було нараховано пеню в розмірі 506,25 грн.

За приписами п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Позивачем, на виконання вимоги п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, прийнято податкову вимогу від №778-17 від 16.10.2013 на суму 54 295,79 грн. та вручено боржнику 22.10.2013./а.с. 12-13/

Враховуючи викладене, відповідач має несплачений у строк, встановлений законодавством, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 55 956,94 грн грн.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку наявністю у відповідача несплаченого податкового боргу, позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 55 956,94 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо наявності процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0000261703 від 05.03.2013 на суму 55 092,62 грн. в адміністративній справі №816/1020/14, якими визначені грошові зобов'язання, що, в тому числі, склали суму податкового боргу, враховуючи наступне.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2014 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2014р. по справі №816/1020/14 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового-повідомлення рішення на підставі ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Будь-яких інших доказів судового оскарження податкових-повідомлень рішень, якими визначені грошові зобов'язання, що склали суму податкового боргу, позивачем не надано, а колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 55 956,94 грн.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2015р. по справі № 816/1150/15-а залишити без змін..

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 05.10.2015 р.