Ухвала суду № 52072401, 30.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р.Справа № 820/6311/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2015р. по справі № 820/6311/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та просив суд постановити рішення, згідно якого:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0053571703 від 18.12.2014 про застосування штрафних санкцій в розмірі 46929,00 грн. за порушення гл. 5 ст. 198 п. 198.6 Податкового кодексу України відносно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнок НОМЕР_1).

- скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.02.2015 № 261-25 про необхідність сплати грошового зобов'язання щодо Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в сумі 49509, 38 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2015р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, ФО-П ОСОБА_1, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.11.2014 року посадовою особою контролюючого органу було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1) за січень 2014 року. Результати перевірки викладено в акті № 3565/20-34-17-02/НОМЕР_2 ( а.с. 9-10).

Перевіркою встановлено формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних з датою виписки понад 365 днів. Також, на думку податкового органу, позивачем не було дотримано п. 201.15. ст. 201 ПКУ, оскільки не відображено податкові накладні, включені до додаткового кредиту по уточнюючому розрахунку за січень 2014 року.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення від 18.12.2014 року № 0053571703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ 46929,00 грн., з яких за основним платежем - 31286,00 грн., за штрафними ( фінансовими) санкціями ( штрафами) - 15634,00 грн. ( а.с.8).

Крім того, за порушення позивачем строків сплати зобов'язань, контролюючим органом було винесено податкову вимогу від 06.02.2015 року № 261-25 ( а.с.11).

З приводу спірних правовідносин суд встановив наступне.

Позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Ей Ді Дизель". Між сторонами було укладено договір поставки від 04.01.2011 № АД 144, на виконання якого контрагентом позивача 14.12.2012 року було виписано податкову накладну № 86 на суму ПДВ 31286 грн. (а.с.45 - 46).

Податкова декларація з ПДВ за листопад 2013 року була складена позивачем та подана до органу ДПІ із зазначенням відсутності операцій, які впливають на формування податкового кредиту (а.с.12-15). Реєстр виданих та отриманих податкових накладних також поданий із прочерками, що свідчить про відсутність отриманих та виданих податкових накладних. Податкова декларація з ПДВ за листопад 2013 року та реєстр містять підпис позивача. ( а.с. 12-16).

Позивач 23.01.2014 року подав до ДПІ уточнюючий розрахунок із зазначенням суми ПДВ 31286 грн. (а.с.18-24). Реєстр виданих та отриманих податкових накладних надано не було.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом було доведено наявність порушень позивачем строків формування податкового кредиту, що призвело до зайвого включення відповідних сум.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила визначення податкового кредиту унормовані ст. 198 ПКУ ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу ( п. 198.1 ст. 198 ПКУ).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПКУ)..

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної ( п. 198.6 ст. 198 ПКУ - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи, що кількість календарних днів між датою складання податкової накладної №86 від 14.12.2012 року, і датою подання уточнюючого розрахунку (поданий 23.01.2014 року) більше, ніж 365 календарних днів, відповідач дійшов правильного висновку про не дотримання вимог п. 198.6 ст. 198 ПКУ, та неправомірного формування податкового кредиту.

Така правова позиція узгоджується з рішеннями Вищого адміністративного суду від 10.03.2015 року по справі № К/800/60652/14, від 22.05.2014 року по справі № К/9991/2085/12, від 17 липня 2014 року по справі № К/800/57203/13, від 13.08.2014 року по справі №К/800/41354/13 та ін.

Доводи апелянта про те, що податкова накладна, виписана 14.12.12, була віднесена до податкової декларації за листопад 2013 року, яка була надана до податкового органу 20.12.13, спростовуються копією цієї декларації, яка не має цифрових значень.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2015р. по справі № 820/6311/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 05.10.2015 р.