Ухвала суду № 52072396, 29.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 р.Справа № 818/1905/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2015р. по справі № 818/1905/15

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області

про визнання дій протиправними,стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 ( далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі - відповідач ), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру премії ОСОБА_2 в травні 2015 року та стягнути з відповідача недоотриману в травні 2015 року премію в розмірі 408,29 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів- задоволено.

Визнати протиправними дії УМВС України в Сумській області щодо зменшення розміру премії ОСОБА_2 за квітень 2015 р., виплачену у травні 2015 р.

Стягнено з Управління міністерства внутрішніх справ в Сумській області (м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 23, і.к.08592299) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) суму премії за квітень 2015 р., виплачену в травні 2015 р. в сумі 702 грн.49 коп.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_2, з 25.06.2003 року по теперішній час проходить службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою УМВС України в Сумській області від 08.06.2015 року № 2/5-2383 (а.с.11).

Із розрахункових листів, доданих до позовної заяви вбачається, що в березні 2015 року позивач отримав заробітну плату в розмірі 4417,46 грн. (в тому числі 100 % премії - 2128,75 грн.), в квітні 2015 року - 4220,84 грн. (в тому числі 107 % премії - 2277,76 грн.), в травні 2015 року - 3812,55 грн. (в тому числі 87 % премії - 1852,01 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при зменшенні до 87% розміру премії за квітень 2015 р., виплачену у травні 2015 р., відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що такі дії були вчинені обґрунтовано в зв'язку із чим позовні вимоги визнаються судом правомірними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Так, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

На виконання вказаної постанови Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 31.12.2007 року № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція № 499).

Відповідно до п. 1.1 Інструкція визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Пункт 2.16 вказаної Інструкції № 499 регулює питання нарахування та виплати премії.

У відповідності до пп. пп. 2.16.1., 2.16.2. Інструкції № 499 преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення. Індивідуальні розміри премії не обмежуються максимальними розмірами та встановлюються за рішенням керівника підрозділу в межах фонду преміювання.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.

Колегія суддів зазначає, що аналогічні норми містить Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджене наказом УМВС України в Сумській області від 21.01.2013 року № 72 (а.с.6-9).

Так, пп. 4.3 Положення про преміювання визначає, що зменшення розміру премії осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ можливе у випадку незабезпечення своєчасного виконання покладених на них обов'язків, невиконання хоча б одного з показників преміювання або допустили порушення службової дисципліни. Підпункт 4.4 вказаного Положення передбачає, що зменшення чи позбавлення розміру премії осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ в повному обсязі, в кожному окремому випадку оголошується в наказі начальником органу або його заступником.

З аналізу викладеного свідчить, що зменшення розміру премії ОСОБА_2 або позбавлення її в повному обсязі мало б місце лише у випадках незабезпечення своєчасного виконання покладених на нього обов'язків, невиконання показників преміювання або порушення ним службової дисципліни.

Як вбачається з пояснень керівника управління, жодні документи щодо підтвердження зменшення премії ОСОБА_3 у травні 2015р. відсутні (а.с.48).

Також, позивачем надано розрахункову відомість про визначення розміру премії Управління за квітень 2015р., виплачену у травні 2015р., згідно якої сума премії по аналогічним посадам визначена із різними відсотками, при цьому проти його прізвища визначена інший відсоток, ніж виплачено фактично, при цьому міститься додатковий напис -20%. Представник відповідача обґрунтування розбіжності в документи жодних пояснень не надав, пояснити коригування відсотків розміру премії пояснити не може.

Жодних доказів правомірності визначення суми премії в розмірі 87% представником відповідача не надано. Відсутні також докази незабезпечення своєчасного виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків, невиконання ним показників преміювання або порушення службової дисципліни. В тому числі не було надано наказів керівництва Управління карного розшуку УМВС України в Сумській області про позбавлення позивача премії чи зменшення її розмірів із зазначенням конкретних причин.

Згідно листа Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Сумській області від 13.07.205 року № 11/889, середній відсоток премії в Управлінні карного розшуку УМВС України в Сумській області, виплаченої в травні 2015 року складав 120 %. Суд при цьому враховує положення п. 4.5 Положення, відповідно до якого якщо в наказі про накладення дисциплінарного стягнення не вказано відомості про зменшення розміру премії на відповідний відсоток чи позбавлення її у повному розмірі, у такому випадку преміювання проводиться у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідность вийти за межі позовних вимог, та стягнути з відповідача суму премії за квітень 2015 року, яка повинна бути виплачена в травні 2015р., в розмірі 702,49 грн., що становить різницю між сумою премії, яка виплачена позивачу в травні 2015р. в сумі 1852,01 грн. та середнім розміром по управлінню 120% , що становить 2554,50 грн., що розрахована у відсотках відповідно до отриманого ОСОБА_3 грошового забезпечення (в сумі 2128,75 грн.)

Матеріалами справи не доведено взагалі зменшення розміру премії від середнього розміру відсотків по Управлінню, жодних доказів того, що в квітні 2015 року до позивача застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, чи були порушені показники преміювання, які передбачені розділом 3 Положення (а.с.7) відповідачем не надано, такі документи, як підтвердив представник відповідача відсутні, на момент прийняття наказу про преміювання взагалі не досліджувалися, рапорти, накази про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при зменшенні до 87% розміру премії за квітень 2015 р., виплачену у травні 2015 р., відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що такі дії були вчинені обґрунтовано, в зв'язку із чим позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2015р. по справі № 818/1905/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 05.10.2015 р.