Ухвала суду № 52072269, 29.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1078/15-а

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю: представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" - Риженка Дениса Олеговича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області про стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - ДПІ), управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області про стягнення з Державного бюджету пеню за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 299304,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, з Державного бюджету на корить ТОВ стягнуто бюджетне відшкодування у розмірі 1007145 грн. та 367276,90 грн. Вказані суми перераховані позивачу з порушенням строків, встановлених Податковим кодексом України, а тому на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, суд стягнув з Державного бюджету на користь ТОВ пеню за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 277121,57 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не враховані усі обставини що мають значення у справі, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року (справа № 2а-775/12/2170), яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1007145 грн.

Також, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року (справа № 2а-3664/12/2170), яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року, на користь ТОВ стягнуто з Державного бюджету бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 367276,90 грн.

У зв'язку з тим, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість своєчасно не була відшкодована, позивач звернувся до суду з метою стягнення пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено обґрунтованість заявлених ТОВ сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1007145 грн. та 367276,90 грн., тому позивач має право на стягнення пені у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені у зв'язку з тим, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість неправомірно не була відшкодована позивачу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення відповідних розрахунків встановлені Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пункту 200.17 статті 200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Факт виникнення права позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України за листопад 2010 року в сумі 2 707 806 грн. встановлено в судовому порядку (справи № 2а-775/12/2170 та № 2а-3664/12/2170), а тому ці обставини згідно з частиною першою статті 72 КАС України не потребують додаткового доказування при розгляді даної справи.

З огляду на викладене, у зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011 року Податковим кодексом України та відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України, з 01.01.2011 року на суми невиплаченої заборгованості у розмірі 1007145 грн. та 367276,90 грн. виникла пеня, яка обліковується у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на момент її виникнення та протягом строку її дії до повного погашення заборгованості.

Судом першої інстанції розраховано, що загальна сума пені за прострочення бюджетного відшкодування складає 277121,57 грн. (210854,76 грн. + 66266,81 грн.).

Зауважень щодо розрахунку пені від позивача не надходило, апеляційна скарга їх не містить, також при апеляційному розгляді справи представник ТОВ у судовому засіданні погодився з таким розрахунком.

Отже сума пені визнана сторонами, тому відповідно до положень частини 2 статті 72 КАС України зазначена обставина не потребує доказуванню.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Судова колегія не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 вересня 2015 року.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова