Ухвала суду № 52072259, 30.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р.Справа № 553/1808/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 08.07.2015р. по справі № 553/1808/15-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві

про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду Ленінського району в м. Полтаві, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 08 липня 2015 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду Ленінського району в м. Полтаві, зобов'язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві (ідентифікаційний код 22529712) в частині нарахування пенсії ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1) без урахування виплат в сумі 19820,62 грн (індексація та матеріальні допомоги), з яких фактично сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві у здійсненні донарахування (перерахунку) пенсії ОСОБА_2 з урахуванням усіх видів виплат, відомості про які зазначені у Довідці Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 04.02.2015 № 16-115-25/790 про складові заробітної плати(надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (за формою, затвердженою постановою Правління ПФУ від 14. 02. 2011 №5-1), з урахуванням виплат у сумі 19820,62 грн., зазначених в колонці "Інші виплати( індексація та матеріальні допомоги)".

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві здійснити донарахування (перерахунок) та виплатити пенсію ОСОБА_2 в розмірі 80% від суми заробітної плати з урахуванням усіх видів виплат, відомості про які зазначені у Довідці Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 04.02.2015 № 16-115-25/790 про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (за формою, затвердженою постановою Правління ПФУ від 14. 02. 2011 №5-1), з урахуванням виплат у сумі 19820, 62 грн., зазначених в колонці "Інші виплати( індексація та матеріальні допомоги)", з дати призначення.

В іншій частині позовних вимог відмовлено у зв'язку з передчасністю та безпідставністю.

Не погодившись з даною постановою суду, Управлінням Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві (далі - відповідач) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що пенсія позивачу призначена відповідно до спеціального Закону України "Про державну службу", яким не передбачено включення до складу заробітної плати сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань для призначення та перерахунку пенсії, оскільки, враховуючи положення статті 33 Закону № 3723-XII, вказана допомога не входить до складу заробітної плати державного службовця та є разовою виплатою.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачка, ОСОБА_2, є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві та отримує пенсію, як державний службовець, в розмірі 80% від загального розміру заробітної плати. Пенсія позивачці призначена з 28 травня 2010 року.

Позивачкою для нарахування їй пенсії Управлінню Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві було надано довідку Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області від 27.05.2010 № 16-11-3-14/3353 та від 27.05.2010 № 16-11-3-14/3354 про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (за формою, затвердженою постановою Правління ПФУ від 30.10.2008 №19-11). (а.с. 10 - 15)

З матеріалів справи вбачається, що у довідці КРУ в Полтавській області, яка подавалась позивачкою для призначення пенсії, не було включено отримувані нею фактично матеріальні допомоги на оздоровлення в сумі 7412,47 грн., на вирішення соціально-побутових питань - 11876,06 грн., індексація заробітної плати - 532, 09 грн., загалом - 19820,62 грн.

З метою проведення перерахунку пенсії позивачка ОСОБА_2 звернулась до Державної фінансової інспекції в Полтавській області для надання їй довідки встановленого зразка. Так, Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області ОСОБА_2 було надано довідку від 04.02.2015 вих. № 16-11-5-25/790 та лист до цієї довідки, адресований Управлінню Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві. В останній колонці вказаної довідки зазначені дані щодо розміру суми виплат матеріальної допомоги на оздоровлення , для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати за період з 01.05.2008 по 30.04.2010 в загальному розмірі - 19820,62 грн.

17 квітня 2015 року позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві із заявою, в якій просила перерахувати та виплатити їй пенсію державного службовця із урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, індексації доходів, виходячи з розрахунку 80 % розміру заробітної плати за період з 01.05. 2008 по 30.04.2010.

Листом Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві № 38/В-02 від 27.04.2015, ОСОБА_2 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії із заробітної плати з урахуванням інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, індексації доходів, оскільки такі виплати не входять до суми заробітної плати, з якої призначається пенсія державним службовцям та є одноразовими. Згідно зі ст. 33 Закону України "Про державну службу", постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31 травня 2010 року заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років та інших надбавок. До числа інших надбавок інші виплати не відносяться.(а.с. 9).

Не погодившись з діями та прийнятими за їх наслідками рішенннями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та інші виплати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включаються до складу заробітної плати державного службовця, враховуються при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням Закону України "Про державну службу" та Закону України "Про оплату праці", які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно до вимог ст. 2 Закону України "Про оплату праці", структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, законодавством віднесено до складу заробітної плати інші виплати.

При цьому надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належить до додаткових видів грошового пенсійного забезпечення й приймаються в розрахунок при зарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Включення до складової заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати передбачені Законами України "Про державну службу", "Про оплату праці", постановами Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268, від 20 грудня 1993 року № 1049, від 31 травня 2000 року № 865.

Стаття 33 Закону України "Про державну службу", на яку посилається відповідач, визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення.

На підставі вимог частини 2, 6, 7 ст. 33 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Державним службовцям можуть встановлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог ст. 35 Закону України "Про державну службу", державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу, тобто виплата матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань визначена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій, зокрема, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну службу" (діючого на моменет призначення пенсії), пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які враховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що об'єктом обчислення розміру пенсії при призначенні пенсії для відповідача є сума заробітної плати, з якої справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі "інших виплат", оскільки чинним законодавством пенсійний орган не наділений повноваженнями самостійно визначати структуру заробітної плати державного службовця.

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 14 та 28 травня 2013 року (справи № 21-125а13 та № 21-97а13).

Згідно з ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріальна допомога, соціальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та інші виплати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватися не положенням Законів № 3723-ХІІ та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону № 1058-ІV та стаття 66 Закону № 1788-ХІІ, а тому позовні вимоги є доведеними.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 08.07.2015 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 08.07.2015р. по справі № 553/1808/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 05.10.2015 р.