Постанова № 52072152, 08.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3019/15

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року по справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

27.05.2015 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Інституту післядипломної освіти керівних працівників та спеціалістів водного транспорту про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено.

13.07.2015 року не погоджуючись з вказаною постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року, Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту подав апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, апелянтом ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, виходив з того, що відповідач не своєчасно надав звіт до відділення Фонду, а також не сплатив у встановлений законом строк адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

За правилами статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Судом першої інстанції встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у 2014 році склала 27 осіб, що підтверджується копією звіту від 30.01.2015 року (а.с. 5). У відповідності з нормативом робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 1 робоче місце.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, посилалось на те, що Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту не вжив всіх заходів для виконання нормативу забезпечення робочими місцями для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим позивач вважає, що підприємство повинно сплатити адміністративно-господарські санкції за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами у 2014 році в розмірі 37244,44 грн. та пеню у розмірі 1266,16 грн.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, зважаючи на наступне:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем не вжито заходів для працевлаштування інвалідів.

При цьому, з матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що відповідно наказу ректора Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту від 20.08.2013 року № 22 створене 1 робоче місце для працевлаштування інваліда.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Колегія суддів апеляційної інстанції з матеріалів справи вбачає, що Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту у 2014 році не звертався до державної служби зайнятості шляхом подання звітності форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Однак, в листі № 224 від 06.05.2015 року до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідач зазначає, що подав звітність форми № 3-ПН 21.08.2013 року та в подальшому підтверджував наявність вакансії по телефону. Наступного разу звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» подавалась відповідачем до центру зайнятості 21.01.2015 року, тому на думку відповідача Одеський міський центр зайнятості володів інформацією стосовно наявності вакансій для працевлаштування інвалідів у Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту (а.с.47).

Зазначене вище спростовується довідкою Одеського міського центру зайнятості від 15.05.2015 року №1855/19/02, в якій зазначено, що Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту у 2014 році не подавав звітності форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Таким чином, в даному випадку відсутні підтвердження вжиття у 2014 році Інститутом післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту заходів для працевлаштування інвалідів.

У частині першій статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 2 статті 218 Господарського Кодексу України встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для не припущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, відповідно до частини 2 статті 218 Господарського Кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Оскільки нормами чинного законодавства на підприємство покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також в матеріалах справи відсутні відомості про виконання відповідачем обов'язку передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню працевлаштування інвалідів, тобто відповідачем не вжито всіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, то колегія суддів вважає, що позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що при зверненні до суду першої інстанції позивач допустив описку в найменуванні відповідача. При цьому, адреса, код ЄДРПОУ, розрахункові рахунки співпадають, до того ж в наданих позивачем доказах (звіт про зайнятість, відповідь центру зайнятості) зазначена вірна назва.

В матеріалах справи (а.с. 22) є відповідь Головного управління статистики в Одеській області №05.3-20/1843 від 14.05.2015 року про відомості з ЄДРПОУ, де зазначено вірне найменування відповідача з усіма реквізитами.

В своїй апеляційній скарзі апелянт також зазначає, що адреса, код ЄДРПОУ, розрахункові рахунки вказані у позові та постанові суду першої інстанції належать Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку обставинам справи, проте допустив описку в назві відповідача по справі.

Зазначені обставини не впливають на законність рішення по суті, проте є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, відповідно до ст. 201 КАС суд апеляційної інстанції може змінити постанову чи ухвалу суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 201, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовольнити.

Стягнути з Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту (код ЄДРПОУ 01126008, р/р 2600430103865, МФО 328845, Філія Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» м. Одеса) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області (банк ГУ ДКСУ в Одеській області, одержувач УК у Приморському р-н, МФО 828011, р/р 31214230700008, код ЄДРПОУ 38016923) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році та пеню у сумі 38 510,60 гривень."

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв