Постанова № 52072141, 10.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 р. Справа № 497/1277/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кодінцева С.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Запорожана Д.В.судді -Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Болградського районного суду Одеської області від 30 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України у Болградському районі Одеської області про (з урахуванням уточнень):

- визнання протиправним та скасування рішення (протокол № 8) комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Одеській області від 28.08.2013 року щодо відмови ОСОБА_4 в підтверджені стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах;

- визнання протиправним та скасування рішення комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій УПФ України у Болградському районі Одеської області від 11.10.2013 року №41 щодо відмови ОСОБА_4 в підтвердженні стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах;

- зобов'язання УПФ України в Болградському районі Одеської області призначити з 04 липня 2013 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржувані рішення суперечать документам, поданим ним для призначення пільгової пенсії.

В ході розгляду до участі у справі було залучено ГУПФ України в Одеській області як другого відповідача.

Відповідачі позов не визнали, вказуючи, що за даними первинних документів за трактором було закріплено два тракториста, отже, позивач не працював повний польовий період та не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Постановою Болградського районного суду Одеської області від 30 червня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано рішення (протокол № 8) від 28 серпня 2013 року Комісії при ГУПФ України в Одеській області про відмову ОСОБА_4 в підтвердженні стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах - протиправним та скасовано.

Визнано протиправним та скасовано рішення №41 від 11.10.2013 року комісії УПФ України у Болградському районі Одеської області щодо відмови ОСОБА_4 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу, передбаченого ст. 13 ч.1 п. «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язано УПФ України в Болградському районі Одеської області призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції згідно з п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04 липня 2013 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, УПФ України в Болградському районі Одеської області та ГУПФ України в Одеській області подали апеляційні скарги, в яких ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому ІНФОРМАЦІЯ_5 виповнилося 55 років, і він отримав право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах.

04 липня 2013 року позивач звернувся з заявою до УПФ України в Болградському районі Одеської області з приводу призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки більше 20 років пропрацював трактористом-машиністом.

На вказану заяву позивач отримав:

- рішення (протокол №8) комісії при ГУПФ України в Одеській області від 28.08.2013 року, яким відмовлено в підтвердженні стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах;

- рішення №41 від 11.10.2013 року УПФ України у Болградському районі Одеської області щодо відмови ОСОБА_4 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу, передбаченого ст.13 п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач, згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 (оригінал якої був досліджений в судовому засіданні), прийнятий в члени колгоспу «Шлях до комунізму». Трудову діяльність розпочав в 1972 році рядовим. З 1979 року 2010 рік (включно) працював трактористом-машиністом в колгоспі «Шлях до комунізму», у подальшому реорганізованого в КСП «Трояни»/СВК «Агрофірма «Буджак», тобто його стаж на посаді тракториста складає більше 23 років, при загальному стажі роботи понад 32 років (а.с.8-9), що підтверджує наявність у позивача пільгового трудового стажу на посаді тракториста.

В основу даного рішення суд покладає саме записи даної трудової книжки про стаж роботи позивача на посаді тракториста-машиніста.

Зазначене підтверджується:

- архівними довідками Болградської районної ради Одеської області від 15.06.2015 року 498/05-23, 499/05-23, 500/05-23;

- розрахунком стажу роботи по трудовій книжці, здійсненого спеціалістом відповідача УПФ України в Болградському районі Одеської області, де стаж роботи позивача на посаді «тракторист-машиніст» складає 23 роки 7 місяців, при загальному стажі роботи 32 роки 26 днів.

- копією пенсійної справи позивача;

- історичною довідкою архівного відділу Болградської районної державної адміністрації про діяльність колгоспу «Шлях до комунізму», у подальшому реорганізованого в КСП «Трояни»/СВК «Агрофірма «Буджак»;

- атестатом НОМЕР_2, виданим Сільським професійно-технічним училищем №14 Республіки Молдова на ім'я позивача ОСОБА_4, в якому зазначено професію тракторист-машиніст;

- посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_3 на ім'я позивача.

Представник відповідача УПФ України в Болградському районі Одеської області не заперечує факту роботи позивача трактористом протягом 1979-2010 років та факт виконання позивачем річного мінімуму вихододнів. Проте відповідачі відмовляються призначати позивачу пенсію на пільгових умовах, оскільки під час здійснення зустрічної перевірки факту і характеру виконуваної роботи, факту пільгової роботи ОСОБА_4 на посаді тракториста-машиніста (акт 31.04.2013 року) у названому вище господарстві підтверджується робота позивача на посаді тракториста-машиніста, втім за одним трактором було закріплено два трактористи.

Згідно з поясненнями свідків (ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, які є уродженцями с. Нові Трояни, Болградського району, Одеської області, та усі працювали в колгоспі «Шлях до комунізму», у подальшому реорганізованого в КСП «Трояни»/СВК «Агрофірма «Буджак», а ОСОБА_6 і ОСОБА_7 по теперішній час працюють в реорганізованому господарстві «Агро плюс Трояни»), за весь час роботи трактористами, за кожним трактором було закріплено два трактористи, так було завжди в їхньому господарстві, оскільки об'єм роботи був дуже великий, а техніки було недостатньо. Позивач особисто працював на тракторі марки ЮМЗ-6, МТЗ-80, що є важкою технікою, та передбачає виконання роботи на ньому саме двох трактористів. Працювали круглий рік в рослинництві (польові роботи: весною, літом та осінню) та в тваринництві в зимовий період. В сезон посівних, збирання врожаю, окрім зимового періоду працювали цілодобово, тому і було закріплено по два трактористи за кожним трактором, щоб можливо було змінити один одного для відпочинку. Виконували усі різноманітні види робіт: орання землі, культивація, боронування, посів зернових, збирання врожаю, дискування, тощо. Навіть в зимовий період були зайняті на роботах цілий робочий день: здійснювали снігоприбиральні роботи, обслуговували птахоферму, вівцеферму, ферми великої рогатої худоби, тощо. Така практика існує і по теперішній час, що за одним трактором закріплено два трактористи. Крім того, в їхньому господарстві були відсутні ремонтні майстерні та бригади, тому всю техніку та інвентар доводилось лагодити трактористам самостійно, в тому числі і капітальний ремонт техніки.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що право на зарахування періоду з 30.05.1979 року по 31.12.2005 року до пільгового стажу позивача підтверджується, зокрема, трудовою книжкою, а також іншими матеріалами справи, у зв'язку з чим, відмова відповідачів зарахувати до пільгового стажу позивача цей період року є необґрунтованою.

В апеляційній скарзі УПФ України в Болградському районі Одеської області та ГУПФ України в Одеській області вказується, що у період з 30.05.1979 року по 31.12.2005 року за даними первинних документів за трактором було закріплено два тракториста, отже, позивач не працював повний польовий період та не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Також, вказується, що підтвердження характеру роботи та умов праці на підставі показань свідків не допускається.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту «в» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно з п.1 роз'яснення Міністерства соціально забезпечення України від 20.01.1992 №7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з відомостями з трудової книжки позивача щодо спірного періоду (з 30.05.1979 року по 31.12.2005 року), весь цей період позивач працював виключно трактористом. Загальна кількість встановленого мінімуму трудоднів за рік за цей період склала 200х4 + 252х2 + 230х12 + 160х6 + 180х3 = 800 + 504 + 2760 + 960 + 543 = 5 567. Позивач відпрацював: 135 + 176 + 191 + 286 + 293 + 248 + 294 + 302 + 277 + 297 + 311 + 313 + 287 + 295 + 242 + 292 + 299 + 268 + 280 + 266 + 195 + 212 + 104 + 182 + 84 + 266 + 191 = 6586.

Таким чином, згідно з трудовою книжкою, у період з 30.05.1979 року по 31.12.2005 року позивач, працюючи на посаді тракториста, перекрив передбачений підприємством мінімум трудоднів на 1019 днів, тобто майже на 3 роки.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що відомості трудової книжки підтверджуються іншими матеріалами справи (архівними довідками Болградської районної ради Одеської області від 15.06.2015 року 498/05-23, 499/05-23, 500/05-23; розрахунком стажу роботи по трудовій книжці, здійсненого спеціалістом відповідача УПФ України в Болградському районі Одеської області, де стаж роботи позивача на посаді «тракторист-машиніст» складає 23 роки 7 місяців, при загальному стажі роботи 32 роки 26 днів, копією пенсійної справи позивача; історичною довідкою архівного відділу Болградської районної державної адміністрації про діяльність колгоспу «Шлях до комунізму», у подальшому реорганізованого в КСП «Трояни»/СВК «Агрофірма «Буджак»; атестатом НОМЕР_2, виданим Сільським професійно-технічним училищем №14 Республіки Молдова на ім'я позивача ОСОБА_4, в якому зазначено професію тракторист-машиніст; посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_3).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пільговий стаж позивача достатньо підтверджується трудовою книжкою.

Довід апелянтів стосовно того, що підтвердження характеру роботи та умов праці на підставі показань свідків не допускається, не може бути прийнятий до уваги, оскільки суд першої інстанції підкреслив, що в основу своїх висновків він покладає відомості трудової книжки, а не показання свідків.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що юридична необізнаність є поважною причиною пропущення позивачем строку звернення до суду.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним залишити без розгляду частину позовних вимог, яка стосується порушення прав позивача до 03 січня 2015 року (з урахуванням дати подання позову - 03.06.2015 р., тобто мінус шість місяців).

Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що підлягає частковому задоволенню лише вимога про зобов'язання вчинити певні дії, а інші вимоги належить залишити без розгляду.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, колегія суддів на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.2 ч.1 ст. 198; п.1 ч.1 ст. 201; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Болградського районного суду Одеської області від 30 червня 2015 року - змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції згідно з п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 03 січня 2015 року.

Залишити без розгляду інші позовні вимоги ОСОБА_4».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: Д.В. Запорожан Суддя: О.А. Шевчук