Ухвала суду № 52072050, 17.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 523/3397/15-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Малиновський О.М. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

за участю: секретаря - Разінкіної Л.В.

представника апелянта - Воробйов Г.М. (довіреність від 12.01.2015 року)

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суворовської районної державної адміністрації Одеської міської ради на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом Суворовської районної державної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Суворовська районна державна адміністрація Одеської міської ради звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила зобов'язати ОСОБА_3 демонтувати самостійно встановлений металевий гараж за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері охорони земель, містобудівної діяльності прилеглої території будинку АДРЕСА_1 Козацтва виявлено металевий гараж, що належить гр. ОСОБА_3, який встановлений без правоустановчих документів. Оскільки громадянкою ОСОБА_3 на виконання вимог припису не надаються відповідні правовстановлюючі документи на розміщення гаражу за вказаною адресою та не усуваються порушення вимог законодавства, Суворовська районна державна адміністрація Одеської міської ради вважає, що є всі підстави для зобов'язання ОСОБА_3 демонтувати самостійно встановлений металевий гараж за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Суворовська районна державна адміністрація Одеської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що Комунальним підприємством «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері благоустрою по АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 03.10.2014 року.

Зазначеною перевіркою встановлено самовільне зайняття за вищезазначеною адресою гр. ОСОБА_3 земельної ділянки під розміщення гаражу розміром 7,5Х5,0 м.кв. без правоустановчих документів.

На цій підставі акту перевірки комунальним підприємством винесено припис, яким ОСОБА_3 запропоновано у триденний строк надати правоустановчі документи на встановлення металевого гаражу, розташованого на прибудинковій території.

Оскільки запитувані документи не були надані, Суворовською районною державною адміністрацією Одеської міської ради прийнято розпорядження від 07.11.2014 року №517р про демонтаж самочинно встановленого громадянкою ОСОБА_3 металевого гаражу за адресою: АДРЕСА_1.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи районної адміністрації про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки спростовується матеріалами справи, отже вимоги адміністрації є безпідставними.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного Кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Як вірно встановив суд першої інстанції, між КП «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» та ОСОБА_3 12.08.2013 року укладено договір №110/3 пайової участі для власників (користувачів, орендарів) гаражів для утримання об'єктів благоустрою, предметом якого є забезпечення КП «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» утримання об'єктів благоустрою, а ОСОБА_3 - своєчасної оплати пайової участі для утримання об'єктів благоустрою у строки та на умовах, передбачених договором.

Згідно із п.п. 1.2 договору розмір пайової участі 5,0 грн. за 1 кв.м. площі гаража на місяць для власників (користувачів, орендарів) гаражів для утримання об'єктів благоустрою встановлено рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 13.12.2012 року №443.

Таким чином, комунальне підприємство, надаючи ОСОБА_3 частку земельної ділянки для утримання об'єкту благоустрою, діяв на підставі повноважень та у відповідності до рішення органу місцевого самоврядування, отже в силу положень цього договору відповідач користується виданою частиною земельної ділянки для утримання гаражу на законних підставах.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наведені обставини спростовують доводи районної адміністрації про самовільне зайняття ОСОБА_3 земельної ділянки для встановлення металевого гаражу за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 є належним утримувачем об'єкту благоустрою, доводи позивача про самовільне зайняття земельної ділянки не підтверджено під час розгляду справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Суворовської районної державної адміністрації Одеської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом Суворовської районної державної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Ю.М. Градовський

К.В. Кравченко