Ухвала суду № 52071449, 07.10.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36932/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Тарасюк К.Е., при секретарі Сулимі А.А., за участю сторін кримінального провадження - прокурора Дурдиєва Р.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Алахвердієва С.Ш. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Генеральною прокуратурою України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22012000000000016за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб чужим майном в особливо великих розмірах - грошовими коштами Аграрного фонду, та вчиненні службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Старший слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Алахвердієв С.Ш. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що він підозрюється у вчиненні , в тому числі, особливо тяжкого злочину з заподіянням державі збитків в розмірі 521 385 000 грн, за який передбачено основне покарання у виді позбавляння волі до 12 років, що вже саме по собі є мотивом для підозрюваного переховуватись від слідства та суду, приховування майна, яке підлягає конфіскації, а аналіз матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин справи свідчить про те, що він, здобувши міцні знайомства у колі працівників Аграрного фонду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення істини у справі, незаконно впливати на свідків, експертів, в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочинну діяльність, а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

Заслухавши пояснення прокурора в обґрунтування внесеного клопотання, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, які просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на безпідставність висунутої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, позитивні дані про його особу та відсутність в кримінальному провадженні ризиків, з якими законодавець пов'язує можливість застосування до особи виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у зв'язку з чим просили застосувати відносно підозрюваного домашній арешт або особисте зобов'язання, слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, додатково долучені документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 06.10.2015 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, яке йому вручено.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, а виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочинів за викладених у клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини ( зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. Отже, посилання захисту на необґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри слідчим суддею до уваги не приймається.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце реєстрації та проживання, володіє вищою освітою та міцними соціальними зв'язками, має ряд захворювань, у зв'язку з чим потребує постійного лікування, а також має дружину, яка станом на 30.09.2015 пересувається на милицях у зв'язку із розривом медіальної голівки правої гомілки, у зв'язку з чим потребує сторонньої допомоги.

Враховуючи характер висунутої підозри, позитивні дані про особу підозрюваного ОСОБА_1, а також відсутність у поданих до клопотання документах висновків судово-бухгалтерських експертиз, якими б встановлювався розмір спричинених державі збитків на суму, вказану стороною обвинувачення, а також даних, про наявність зі сторони ОСОБА_1 спроб ухилитися від органу досудового розслідування та перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_1, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак відмовляє задоволенні клопотання.

Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_1 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Алахвердієва С.Ш. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, Донецької області, громадянина України, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, в період з 20.00 год. по 08.00 год. наступного дня.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зі встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

- утриматися від спілкування зі свідками в кримінальному провадженні.

Визначити строк дії ухвали в межах двохмісячного строку досудового розслідування - по 06 грудня 2015 року включно.

Ухвалу в частині застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем його проживання.

Ухвала підлягає негайному виконанню в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя К.Е. Тарасюк