Рішення № 5206943, 24.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/12624.03.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс девелопмент»

Простягнення 36292,21 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаКошовець М.М. дов.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 28155,38 грн. основного боргу, 830,981 грн. пені, 103,75 грн. 3% річних, 458,17 грн. індексу інфляції, 6744,00 грн. штрафу, а всього 36292,21 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу від 23.04.2008р. № 080423-86/ФЛ-Ю-А.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс девелопмент»було укладено договір фінансового лізингу № 080423-86/ФЛ-Ю-А.

Відповідно до умов договору позивач зобовязується передати, відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене у сертифікації до договору, а відповідач зобовязується прийняти майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строк передбачений договором.

Загальна вартість майна на момент укладенні договору складає: без ПДВ 187333,33 грн. крім того ПДВ 20% - 37466,67 грн., разом з ПДВ 20% - 224800,00 грн.

Позивач належним чином виконав умови договору, а саме майно, що є предметом лізингу було передано в користування відповідачу, на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі майна від 22.05.2008р.

Відповідно до п.3.1. договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів, доданих до матеріалів справи.

Суду доведено, що відповідач не виконав умови договору, за період з жовтня 2008р. по 14 січня 2009р.заборгованість відповідача за договором становить 28155,38грн.

Відповідно до п.8.2.1. боржник зобовязаний щоквартально письмового інформувати кредитора про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення кредитору звіту у формі встановленій сторонами.

Згідно п.11.2 договору, лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обовязків, в саме сплачує лізингодавцю такі штрафні санкції:

п. 11.2.1. за порушення обовязку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачений пунктом 3.1. договору та графіком сплати лізингових платежів, та інших передбачених платежів, передбачених договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, які діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню.

Пунктом 11.2.3. передбачено, що за невикористання майна не за призначенням, невиконання обовязку з утримання його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п.8.2.1. договору, порушення умов пункту 14.7 договору штраф у розмірі 1% загальної вартості майна на момент укладення договору за кожен випадок порушення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс девелопмент»було укладено договір фінансового лізингу від 23.04.2008р.№ 080423-86/ФЛ-Ю-А.

Відповідно до п.3.1. договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів, доданих до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.1. договору лізингоодержувач був зобовязаний виплачувати лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів, доданих до матеріалів справи.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідач не виконав умови договору.

Суду доведено і відповідачем не спростовано, що за період з жовтня 2008р. по 14 січня 2009р. заборгованість відповідача за договором становить 28155,38грн. і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 11.2.1. передбачено, що за порушення обовязку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачений пунктом 3.1. договору та графіком сплати лізингових платежів, та інших передбачених платежів, передбачених договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, які діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню.

Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 11.2.1 Договору фінансового лізингу № 080423-86/ФЛ-Ю-А від 23 квітня 2008р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 830,91 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Тому також, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 103,75 грн. та 458,17 грн. індексу інфляції.

Крім того, відповідно до ст.8.2.1 договору відповідач зобовязаний щоквартально письмово інформувати кредитора про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення кредитору звіту у формі встановленій сторонами (додаток №3 до договору).

Проте, із матеріалів справи не вбачається що за 2,3,4 квартали відповідач надавав позивачу звіт у встановлений формі.

Пунктом 11.2.3. передбачено, що за невикористання майна не за призначенням, невиконання обовязку з утримання його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п.8.2.1. договору, порушення умов пункту 14.7 договору штраф у розмірі 1% загальної вартості майна на момент укладення договору за кожен випадок порушення.

Тому, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача штрафу у сумі 6744,00 підлягає також задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегполіс девелопмент»(01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, 83, код ЄДРПОУ 34600439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 21, літ. «Г», код ЄДРПОУ 33880354) 28155,38 грн. основного боргу, 830 грн. 91 коп. пені, 103 грн. 75 коп. 3% річних, 458 грн. 17 коп. індексу інфляції, 6744 грн. штрафу, 362 грн. 92 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко