Ухвала суду № 52068862, 08.10.2015, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/4567/15-к

Провадження № 1-кп/636/379/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючої судді Дьоміної О.П.

за участю прокурора Соколова О.Д.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

секретаря Коваленко О.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12015220440000839 від 27.06.2015 року за обвинувальним актом стосовно

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ч. Чугуєва Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 28.02.2002 року Чугуївським міським судом за ч. 2 ст. 206, ч. 1 ст.122 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 та ст.. 76 КК України від відбуття покарання звільненого з іспитовим строком на 1 рік;

- 26.07.2004 року Чугуївським міським судом за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75 та 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

- 14.11.2006 року Чугуївським міським судом за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

- 21.01.2010 року Чугуївським міським судом за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75 та 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 10.05.2012 року Чугуївським міським судом за ч. 3 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 22.10.2013 року Чугуївським міським судом за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 25.07.2014 року ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова, на підставі ст.. 2 ЗУ «Про амністію у 2014 році» був встановлений адміністративний нагляд терміном 12 місяців,

зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ч. Чугуїв, пр. Чайковського, 6/2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Чугуївського міського суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220440000839 від 27.06.2015 року відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

Ухвалою суду від 01.10.2015 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання на 07.10.2015 року

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України підлягає поверненню прокурору у зв'язку з порушенням вимог ст. 291 КПК України з наступних підстав:

Відповідно до ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засідання суд має право зокрема прийняти рішення щодо повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 291 ч. 1 п.2, 5, 7 КПК України - обвинувальний акт зокрема має містити такі відомості, як анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім.`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими,

правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення тощо.

Зі змісту вказаної статті слідує, що обвинувальний акт - це важливий процесуальний документ досудового розслідування, який оформляє його результати. В ньому підводяться підсумки досудового слідства, обґрунтовуються доказами висновки слідчого, прокурора щодо винуватості підозрюваного і юридичної кваліфікації його діянь, формулюється в остаточному вигляді обвинувачення. В ньому розкриваються дійсні обставини кримінальної події, які встановлені при розслідуванні.

При цьому процесуальне значення обвинувального акту полягає в тому, що він встановлює межі майбутнього судового розгляду, яке здійснюється лише стосовно особи (осіб), якій висунуто обвинувачення (ч. 1 ст. 337 КПК України).

Якщо у кримінальному провадженні кілька підозрюваних, то складається один спільний обвинувальний акт із чітким визначенням ролі кожного підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (правопорушень).

Обвинувальний акт це процесуальний документ, який оголошується прокурором на початку судового розгляду і визначає його предмет (ч. 2 ст. 347 КПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті зазначаються дані, які стали приводом і підставами початку досудового розслідування: обставини кримінальної події, як їх було встановлено під час досудового розслідування; місце, час, способи, мотиви й наслідки кримінального правопорушення вчиненого кожним з підозрюваних, відомості про потерпілого; наявність обставин, що обтяжують або пом'якшують його відповідальність. Потім викладається формулювання повідомленої підозри із зазначенням статті кримінального закону (частини, пункту), який передбачає відповідальність за це правопорушення. Якщо особа притягується до кримінальної відповідальності у вчинені декількох правопорушень, то формулювання повідомленої підозри викладається щодо кожного з цих правопорушень. Якщо в провадженні притягнуто декількох підозрюваних, то формулювання обвинувачення складається стосовно кожного з них окремо.

Проте в порушення вищезазначених норм закону, у даному обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища, вчинене повторно. При викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими зазначено, що вказаний злочин був вчинений ОСОБА_1 разом із хлопцем на ім`я ОСОБА_3, але відомостей стосовно ОСОБА_3, які мають значення для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України (за попередньою змовою групою осіб) в обвинувальному акті не зазначено.

Прокурор під час проведення підготовчого судового засідання пояснив, що вказану особу встановити не виявилося можливим. Обвинувачений проти цього заперечував, посилаючись на те, що зазначена особа встановлена, відоме місце її мешкання, ОСОБА_3 викликався слідчими неодноразово та був допитаний по обставинам цієї справи.

Крім того, в обвинувальному акті не викладені фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню - умисел, мотив, форма вини в діях обвинуваченого в акті належним чином не відображені, тобто ОСОБА_1 пред'явлено не конкретизоване обвинувачення, що є порушенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та вимог ст. 20 КПК України щодо забезпечення права обвинуваченого на захист у зв'язку з неконкретністю пред'явленого обвинувачення.

Право на захист не може бути порушеним на будь-якій стадії кримінального провадження, що є завданням кримінального провадження відповідно до положень ст. 2 КПК України. Оскільки вказані відомості обов'язково зазначаються в обвинувальному акті, їх достовірність і є гарантією права обвинуваченого на захист від пред'явленого обвинувачення. Водночас, складений у кримінальному провадженні обвинувальний акт не містить всіх вищевказаних фактичних обставин та мотивів, мети вчинення кримінального правопорушення, що за переконанням суду позбавляє можливості ОСОБА_1 належно усвідомлювати та захищатися від обвинувачення, і це в свою чергу є грубим порушенням права на захист, яке підлягає реалізації на будь-якій стадії кримінального провадження, у тому числі під час підготовчого судового засідання.

Беручи до уваги те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, що перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду на підставі цього суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору, для усунення виявлених порушень.

Крім того, згідно вимог ст. 315 ч.3 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом 2 цього кодексу.

За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Прокурором заявлене клопотання щодо продовження обвинуваченому строку дії обраного під час досудового розслідування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою ще на два місяці. При цьому прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий, ніде не працює, 11.08.2015 року після призиву за мобілізацією самочинно залишив військову частину, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.

Обвинувачений та захисник проти клопотання прокурора заперечували, просили суд змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисте зобов'язання.

Потерпілий просив суд вирішити це питання відповідно до діючого законодавства.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачено ч. 3 ст. 185 КК України, позбавлення волі на строк від 3 до 6 років та яке згідно статті 12 цього кодексу класифікується як тяжкий злочин.

При вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1 п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання; його репутацію, майновий стан та наявність судимостей, те, що ОСОБА_1 11.08.2015 року, після призиву за мобілізацією, самочинно залишив військову частину, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків і негативно характеризує обвинуваченого.

Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думки захисника та обвинуваченого, які заперечували проти продовження строків тримання під вартою та клопотали про зміну запобіжного заходу на більш м'який, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для скасування, зміни запобіжного заходу та не зникли наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

В той же час, відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Згідно з частиною 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч. 4, 5 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави - та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 статті 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

Таким чином відповідно до вище перелічених статей суд вважає за необхідне при винесенні ухвали щодо продовження обвинуваченому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити ОСОБА_1 розмір застави, а саме 73 080 грн.., яку він має право у будь -який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використована у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст., 291, 314-316 КПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосований ОСОБА_1 під час досудового розслідування захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) вважати продовженим на строк 60 днів, тобто до 06.12.2015 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 73 080 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318008000164, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача ГУ ДКУ в Харківській області, призначення платежу - запобіжний захід). В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1. прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_1 зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3.повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4.здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню, свій паспорт громадянина України або закордонний паспорт.

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк до 06.12.2015 року.

В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, з додатками повернути прокурору Чугуївської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом семі днів з дня її проголошення.

Головуюча: