Вирок № 52067766, 07.10.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2229/15-к

Номер провадження 1-кп/629/264/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судових засідань - Казмерчук М.Т.,

за участю прокурора - Гребенюка В.Є.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальну справу за підозрою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 15.07.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 289 ч. 2, 190 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України - звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, відповідно до ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.05.2015 року скасовано звільнення від відбування покарання та засуджений направлений для відбування призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.07.2014 року покарання у вигляді 5 років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі закритого типу,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства встановлено, що 10 березня 2015 року близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_2 разом з раніше знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебував в коридорі 2-го поверху будинку АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_5 Маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою самозбагачення, з корисливого мотиву, повторно, ОСОБА_2 під приводом необхідності зателефонувати, попросив у ОСОБА_6 на декілька годин її мобільний телефон марки «NOKIA» модель «ASHA 200», вартістю 196 гривень, на що остання погодилась та віддала йому свій мобільний телефон. Продовжуючи реалізувати свій прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_2 утримуючи при собі викрадене майно, зник з місця події та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, продавши мобільний телефон за 100 гривень раніше знайомому ОСОБА_7

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_6 завдано майнової шкоди в сумі 196 гривень.

Крім того, 06 травня 2015 року близько 02.00 години ОСОБА_2 перебував за місцем свого мешкання в квартирі АДРЕСА_1. Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою самозбагачення, з корисливого мотиву, повторно, скориставшись тим, що його мати - ОСОБА_3 спить та не контролює його дій, з чохла її мобільного телефону таємно викрав грошову купюру номіналом 20 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України є еквівалентом 422 гривень 67 копійок, яка належить його матері ОСОБА_3 та ліг спати. Продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, 06.05.2015 року близько 08.00 години ОСОБА_2, утримуючи при собі викрадене майно, зник з місця події та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 завдано майнової шкоди в сумі 422 гривні 67 копійок.

Крім того, 09 травня 2015 року близько 10.00 години ОСОБА_2 перебував один за місцем свого мешкання в квартирі АДРЕСА_1. Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою самозбагачення, з корисливого мотиву, повторно, таємно викрав ноутбук марки «ASUS Х54С» з зарядним пристроєм до нього вартістю 4900 гривень, який належить його матері ОСОБА_3 Продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, 06.05.2015 року близько 08.00 години ОСОБА_2, утримуючи при собі викрадене майно, зник з місця події та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 завдано майнової шкоди в сумі 4900 гривень.

В судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв інкриміновані йому злочини при зазначених обставинах. Пояснив, що у своєї знайомої ОСОБА_6 попросив мобільний телефон щоб подзвонити, а коли вона його дала то зник разом з ним, телефон продав, гроші обернув на свою користь. Також пояснив, що викрав у своєї матері 20 доларів США та ноутбук. Долари та гроші від продажу ноутбука витратив на свої потреби. У скоєних злочинах щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особистість.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2, які виразилися у відкритому заволодінні шляхом обману мобільного телефону гр. ОСОБА_6, правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, дії ОСОБА_2, які виразилися у викраденні 06.05.2015 року грошей та 09.05.2015 року ноутбука з зарядним пристроєм у гр. ОСОБА_3, правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, в період іспитового строку знов скоїв кримінальні правопорушення, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, не одружений, за місцем проживання характеризується формально, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.

Підстав для застосування обвинуваченому ст. 69 КК України суд не вбачає.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 засуджений 15.07.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 289 ч.2, 190 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 2 роки, і в період іспитового строку скоїв зазначені правопорушення, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе лише в місцях позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 не обиралась, оскільки 07.05.2015 року за ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області відносно ОСОБА_2 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та він направлений для відбування покарання, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.07.2014 року у вигляді 5 років позбавлення волі (ухвала Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.05.2015 року).

Строк відбуття покарання рахувати з дня фактичного затримання, тобто з 18.05.2015 року (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.05.2015 року).

Цивільні позови по справі не заявлені.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз № 1899 від 08.05.2015 року в сумі 368,28 грн., № 2067 від 19.05.2015 року в сумі 184,00 грн., на загальну суму 552,28 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішне в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України,суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:

за ч. 2 ст. 190 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 2(двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.07.2014 року і остаточно призначити до відбування покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити раніше обраний за ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.05.2015 року у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 18 травня 2015 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 552,28 (п'ятсот п'ятдесят дві грн. 28 коп.) гривень за проведення товарознавчих експертиз № 1899 від 08.05.2015 року, № 2067 від 19.05.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили, речовий доказ: мобільний телефон марки «NOKIA» модель «Asha 200», який належить гр. ОСОБА_6 - вважати повернутим потерпілій.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська