Рішення № 52065746, 30.09.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/2050//15-ц Номер провадження 22-ц/786/2625/15Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Корнієнка В.І.,

при секретарі: Ткаченко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відокремленого структурного підрозділу санаторію профілакторію Полтавської державної аграрної академії, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Полтавської Державної аграрної академії про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом та прохала стягнути з відповідачів заборгованість по заробітній платі в сумі 4113,78 гривень, компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 3532,56 гривень, 7000 гривень моральної шкоди та судові витрати. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_2 зазначила, що згідно наказу від 07.11.2005 року вона прийнята на роботу до відокремленого структурного підрозділу санаторію профілакторію Полтавської Державної аграрної академії медичною сестрою. Починаючи з січня 2015 року їй не виплачується заробітна плата і заборгованість за січень-березень 2015 року складає 4113,78 гривень. Крім того, у зв'язку з невиплатою їй заборгованості по заробітній платі вона має право на індексацію, розмір якої складає 3532,56 гривень. У зв'язку з невиплатою заробітної плати позивач змушена докладати зусиль на пошук коштів для проживання, взяла кредит, а отже діями відповідачів їй завдана шкода, розмір якої складає 7000 гривень.

17.06.2015 року позивачем було уточнено позовні вимоги, відповідно до яких просила стягнути з Полтавської державної аграрної академії заборгованість по заробітній платі у сумі 6522,80 гривень, виплати по лікарняному листу серія АГЦ №160936 від 15.04.2015 року в сумі 759,33 гривень, вихідну допомогу в сумі 1826,42 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати у сумі 1246,66 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 813,61, моральну шкоду в сумі 7000 гривень, а всього 18168,82 грн.

Позовні вимоги до Фонду соціального страхування з Тимчасової втрати працездатності Полтавське обласне відділення та відокремленого структурного підрозділу санаторію профілакторію Полтавської державної аграрної академії залишити без розгляду.

Ухвалою Київського районного суду Полтавської області від 17 липня 2015 року позовні вимоги до Відокремленого структурного підрозділу санаторію профілакторію Полтавської державної аграрної академії, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - залишено без розгляду.

Рішенням Київського районного суду Полтавської області від 17 липня 2015 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог в повному обсязі.

З даним рішенням суду не погодилась ОСОБА_2 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій прохала рішення Київського районного суду м. Полтави від 17.07.2015 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт вважає, що дане рішення винесене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.11.2005 року ОСОБА_2 була прийнята на роботу у відокремлений підрозділ санаторію-профілакторію Полтавської державної аграрної академії медичної сестрою. Тобто, позивач перебувала в трудових відносинах з відокремленим структурним підрозділом санаторію-профілакторію Полтавської державної аграрної академії.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належним відповідачем по даній справі є відокремлений структурний підрозділ санаторію профілакторію Полтавської Державної аграрної академії, а не Полтавська державна аграрна академія, яка жодним чином не порушила прав позивача. Оскільки, позов пред'явлений до неналежного відповідача в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитися не може виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Статтею 91 ЦК України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і полягає у здатності мати цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону та відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, особи які створюють юридичну особу, несуть відповідальність за її зобов'язаннями, які виникли до її державної реєстрації .

З матеріалів справи вбачається, що відокремлений Структурний підрозділ санаторію-профілакторію Полтавської державної аграрної академії діє на підставі Положення, затвердженого ректором Полтавської державної аграрної академії, від 22 лютого 2012 року, узгодженого з виконавчою дирекцією обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

В п.1.2. даного Положення визначено, що Санаторій-профілакторій є структурним підрозділом Полтавської державної аграрної академії з окремими правами юридичної особи підпорядкований його власнику - Полтавській державній аграрній академії. Санаторій-профілакторій має самостійний баланс, рахунок в установі банка, власну печатку - найменуванням полтавської державної аграрної академії і своїм найменуванням, штампи, зареєстровані відповідно до законодавства України.

Згідно п. 2.10 Положення, Санаторій-профілакторій очолює головний лікар, який призначається та звільняється з посади ректором академії за погодженням з комісією по соціальному страхуванню академії та виконавчою дирекцією обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка приймає з цього питання відповідне рішення.

Відповідно до наказу №37 від 25.02.2015 року виданого Полтавською державною аграрною академією, прийнято рішення про ліквідацію структурного підрозділу санаторію-профілакторію ПДАА та створено ліквідаційну комісію.

Таким чином, аналізуючи зміст Положення про відокремлений підрозділ санаторію-профілакторію Полтавської державної аграрної академії (а.с.19-27), Колективного договору на 2013-2016 роки (а.с.8-18), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.65-67), довідку АА №832194 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.87), наказ №37 від 25 лютого 2015 року (а.с.100), наказ № 38 від 27 лютого 2015 року (а.с.98-99), можна зробити висновок про те, що санаторій-профілакторій не має усіх необхідних ознак юридичної особи, а саме - майнової відокремленості (фінансується і утримується за рахунок Полтавської Державної агарної академії і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності), здатності самостійно відповідати за своїми зобов'язаннями, тощо.

Враховуючи викладене, стягнення заборгованості по заробітній платі ОСОБА_2 необхідно здійснювати з Полтавської державної аграрної академії, як юридичної особи - власника Відокремленого підрозділу санаторію профілакторію Полтавської державної аграрної академії.

Як встановлено судом, на день розгляду справи заборгованість по заробітній платі позивачці не виплачена.

Згідно ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

У відповідності до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити суму, що не оспорює.

Відповідно до вимог ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, підприємство повинно виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 за січень-травень 2015 року, вбачається, що заборгованість по заробітній платі становить - 5717, 92 грн., виплати по лікарняному листу - 1049,16 грн. (262,29 грн. - лікарняний підприємства; 786,87 грн. - лікарняний Фонду соціального страхування); компенсація за невикористану відпустку - 1013, 60 грн., вихідна допомога - 1826, 42 грн., індексація заробітної плати 1409, 01 грн. Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню складає: 11 016,11 грн.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, у відповідності до вимог ст.117 КЗпП України, крім зазначеної в довідці заборгованості підлягає також стягненню сума середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, визначеної позивачем у розмірі - 813, 61 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача Полтавської державної аграрної академії, на користь позивача ОСОБА_2 складає:11 829,72 грн. (одинадцять тисяч вісімсот двадцять дев'ять гривень сімдесят дві копійки).

При цьому, колегія суддів вважає, що в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначена ст. 1167 ЦК України. Відповідно до частини 1 даної статті, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи, що заборгованість по заробітній платі перед позивачем виникла внаслідок ліквідації структурного підрозділу через зміни в законодавстві та відсутність в цьому вини відповідача, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 липня 2015 року скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 липня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у позовні вимоги ОСОБА_2 до Полтавської Державної аграрної академії про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Полтавської державної аграрної академії, ідентифікаційний код 00493014, на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 5717, 92 грн., виплати по лікарняному листу 1049,16 грн., компенсацію за невикористану відпустку 1013, 60 грн., вихідну допомогу в сумі 1826, 42 грн., втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати (індексацію) в сумі 1409,01 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати (компенсація за затримку остаточного розрахунку) в сумі 813, 61 грн., а всього 11 829,72 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 7 000 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Т.В. Одринська

Судді: /підпис/ В.І. Корнієнко /підпис/ Г.Л. Карпушин

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Т.В. Одринська

З оригіналом згідно: